Про це йдеться у матеріалі CNN.

Джерела, знайомі з американською розвідкою, повідомили CNN, що Іран направив військових інструкторів до Криму для навчання та консультування російських військових щодо використання виготовлених в Ірані БПЛА, які Росія використовує, щоб атакувати міста по всій Україні.

Присутність іранського персоналу на окупованій українській території означатиме значну ескалацію участі Ірану у війні проти України на боці Росії та новий етап військового альянсу між Тегераном та Москвою.

Агентство Reuters 18 жовтня також повідомило, що Іран може поставити Росії ракети класу “земля-земля”. Насер Канані, речник міністерства закордонних справ Ірану, спростував ці звинувачення, заявивши, що Іран “завжди виступав проти продовження війни (в Україні – ред.)”.

Попри розбіжності, Іран і Росія зближуються, оскільки вони “розділяють однакове сприйняття загрози”.

“Вони бачать регіональний порядок, налаштований проти них позарегіональною силою”, — сказав Бехнам Бен Талеблу, старший науковий співробітник Фонду захисту демократій, агресивного мозкового центру у Вашингтоні, маючи на увазі Сполучені Штати.

Якщо Іран продасть Росії ракети, це означатиме, що він “переміщує деякі зі своїх найточніших боєприпасів ближче до Європи. Критично важливо розглядати участь Ірану у відносинах з Росією як частину його більшої війни із Заходом”, – сказав він.

З моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Росія та Іран – дві країни, які перебувають під потужними санкціями – почали співпрацювати у політичній, економічній та військовій сферах.

Генерал-майор Ях’я Сафаві, старший військовий помічник верховного лідера Ірану, цього тижня похвалився, що зараз 22 країни мають відкритий ринок для іранських безпілотників.

Іран, який до революції 1979 року імпортував більшу частину своєї зброї, зараз виробляє понад 80% свого військового обладнання, цитує його слова напівофіційне інформаційне агентство Fars.

Іран і Росія неодноразово заперечували причетність Ісламської Республіки до війни в Україні, але аналітики стверджують, що новини про іранські безпілотники Тегеран не обов’язково сприймає як “погану рекламу”.

Хоча використання Росією іранської зброї може більше говорити про її відчай у війні, ніж про військову доблесть Ірану, експерти кажуть, що повідомлення ЗМІ про безпілотники-вбивці Ірану зміцнюють імідж Тегерану, оскільки він намагається показати світові, що його зброя може конкурувати у міжнародному конфлікті.

“Для іранців це — отримання частки ринку, престиж, зміцнення альянсів”, — сказав Ерік Лоб, нерезидент програми Інституту Близького Сходу з Ірану.

Іран не був відомий як експортер зброї. Раніше її зброю надсилали ідеологічно орієнтованим сторонам в Іраку, Ємені та Лівані, головним чином для виконання власного регіонального порядку денного Ісламської Республіки. Війна в Україні, кажуть аналітики, змінює цю ситуацію.

Безпілотники використовувалися на Близькому Сході вже кілька років, але, за словами Лоба, «іранці працювали над вдосконаленням своїх безпілотників з часів ірано-іракської війни, починаючи з 1980-х років”.

“Війна Росії проти України — це можливість для Ірану спостерігати за тим, як його безпілотники використовуються на полі бою, щоб він міг побачити недоліки та як їх виправити”, — сказала Анісех Бассірі Табрізі, старша наукова співробітниця Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) в Лондоні.

Вона додала, що “цілком можливо, що те, що відбувається в Україні, принесе Ірану більше клієнтів… Іран дійсно хоче бути великим гравцем у галузі виробництва зброї та безпілотників”.

Але вороги Ірану також спостерігатимуть за роботою його безпілотників в Україні. Регіональні суперники Тегерану в арабських державах Перської затоки раніше були атаковані іранськими дронами з боку пов’язаного з Іраном угруповання Хусі в Ємені. Тоді вони звинуватили Іран в постачанні цих безпілотників.

Ще один ворог Ірану – Ізраїль – також, ймовірно, буде дуже уважно стежити за ситуацією, сказав Амір Авіві, старший генерал у відставці Армії оборони Ізраїлю (IDF) і засновник та генеральний директор Ізраїльського форуму оборони та безпеки.

“Це і загроза, і це можливість. Для нас це можливість реально побачити іранські можливості на місцях, дізнатися про те, що відбувається. З іншого боку, одна з речей, яка нас турбує, це те, що зброя може потрапити до Хезболли, наприклад, або до ХАМАСу”, – сказав він.

“Продовжувати розвиватися й завжди бути на крок попереду від можливостей, які розвиває інша сторона, — це виклик. Тому ми дуже уважно стежимо за тим, що відбувається в Україні”, – додав він.

Однак, за його словами, посилення військових зв’язків між Тегераном і Москвою є “поганою новиною” для Заходу, “оскільки ми ніколи не бачили такої тісної співпраці між Росією та Іраном”.

  • Для України вартість знищення іранських БПЛА значно перевищує суму, яку Росія платить Ірану за постачання та запуск дронів-камікадзе.
  • 18 жовтня під посольством Ірану у Києві відбулася акція протесту. Учасники акції закликали українську владу розірвати дипломатичні відносини з Іраном, а також запровадити санкції проти країни, яка постачає російському режиму дрони. Під час акції також закликали притягнути до відповідальності організаторів та виконавців теракту проти українського літака, збитого в небі над Тегераном у 2020 році.
  • 19 жовтня Верховна Рада ухвалила жорсткішу заяву відносно Ірану у редакції, запропонованій нардепами з фракції “Європейська Солідарність” Олексієм Гончаренком, Артуром Герасимовим та Іриною Геращенко. Первісний проєкт монобільшості містив м’якші формулювання, зокрема, попри теракт проти пасажирського літака авіакомпанії МАУ у 2020 році, стосунки між Україною та Іраном назвали “доволі конструктивними”.