Про це повідомляє російське агентство “Інтерфакс” із посиланням на дані ЦВК РФ.

Так, ЦВК РФ опрацювала 100 % протоколів дільничних виборчих комісій на загальноросійському голосуванні за поправки до Конституції.

За даними ЦВК, “за” проголосували 77,92 % виборців, а “проти” висловилися 21,27 %.

Голосування по поправках до Конституції РФ (референдум) тривало з 25 червня по 1 липня.

За даними ЦВК РФ, явка на референдумі склала 67,97 % від загального числа виборців, інформує “Інтерфакс”.

У Москві явка склала 55,93 %. Найвища явка зафіксована в Чеченській республіці – 95,14 %. Найнижча в Камчатському краї – 44,08 %.

На підведення остаточних результатів у ЦВК є п’ять днів.

У двох регіонах – Москві і Нижньогородській області – проходило в тому числі онлайн-голосування, явка на якому перевищила 93 %. Одному з виборців вдалося зіпсувати електронний бюлетень.

Читайте також:

Рада відреагувала на голосування в Криму за поправки до Конституції РФ

Як повідомляє видання “Медуза”, явка і результати референдуму виявилися кращими, ніж на голосуванні за Конституцію 1993 року. За даними джерел видання, на це розраховував президент Росії Володимир Путін: спочатку Кремль ставив завдання отримати в чисельному вираженні за поправки більш, ніж 33 млн голосів (стільки росіян проголосували в 1993 році), потім планка зросла до 50 млн голосів.

Єдиним “протестним” регіоном РФ виявився Ненецький автономний округ. Там 54,57 % учасників голосування не підтримали поправки до конституції і тільки 44,42 % виступили “за”. Явка в регіоні склала 58,28 %. Не підтримали поправки і росіяни, які голосували в Нью-Йорку (США). На дільницю в генконсульстві РФ прийшли 816 осіб, з яких “за” висловилися 310, “проти” 505.

Раніше в ЦВК РФ повідомили про “протестне” голосування в Комі, але пізніше результати змінилися на протилежні.

Голова ЦВК РФ Елла Памфілова не побачила скарг, що вимагають втручання Центрвиборчкому (хоча активісти повідомляли про сотні звернень про порушення).

Про невідповідності писали і ЗМІ. Як пише “Медуза”, бюджетників примушували голосувати; віддати свій голос можна було двічі і навіть тричі; явку голосування вдома багаторазово завищували; дехто прийшов на дільниці і з’ясовував, що за них вже проголосували. Крім того, ЦВК РФ почала оголошувати попередні результати референдуму по регіонах за шість годин до того, як голосування в країні завершилося.

В останній день голосування пройшли акції протесту проти поправок. Так, вдень 1 липня в Москві активісти виклали своїми тілами “2036” на бруківці Червоної площі. Їх затримали, але відпустили без протоколів.

Увечері того ж дня акція протесту пройшла на Пушкінській площі Москви і в Петербурзі. Вони були нечисленні.

Читайте також:

Конституція страху: все, що потрібно знати про «законодавчі» ініціативи Путіна

Обнулення термінів Путіна

Однією з найбільш резонансних поправок до Конституції РФ є обнулення президентських термінів президента Росії Володимира Путіна.

Так, пропонується додати ч. 3.1 ст. 81, де вказано, що правило про не більш ніж два президентські терміни застосовується до чинного глави держави, але без урахування числа термінів, протягом яких він обіймав і (або) займає цю посаду.

Ця поправка дозволяє Володимиру Путіну знову обиратися на вищу посаду в країні після 2024 року і залишатися при владі до 2036 року.

  • 25 червня почалося загальноросійське голосування щодо поправок до Конституції РФ. Воно завершилося 1 липня.
  • На референдумі в Росії зробили помилку в єдиному питанні бюлетеня.