Про це пише nrla.tv.

За його словами, Україна прямо і буквально дає Латвії час на підготовку, і Латвія повинна діяти зараз, щоб забезпечити можливість успішного стримування загарбника.

Раніше Пабрікс заявляв, що строкова служба — це не вихід, і в Міноборони сподівалися на принцип добровільності, але наразі лави армії недостатньо поповнені. Переговори з питання держоборони активно відновилися після вторгнення РФ в Україну.

“Цьому є практична причина — навряд чи хтось вірив, що можливе вторгнення і наступна війна, порівнянна з попередніми світовими війнами. Наша сусідня країна довела, що ми також повинні готуватися захищати свою територію від жорстокої та чисельної переваги”, – наголосив міністр.

Пабрікс також повідомив, що з лютого до Національної гвардії подали документи 3048 кандидатів, але загалом у цій організації нині служать 9500 осіб. На професійній службі перебувають близько 7 тисяч військових. Щоб захистити Латвію під час прямого нападу, необхідно від 40 до 50 тисяч професійно підготовлених осіб.

Хоча іноді висловлюється думка, що витрати на держоборону будуть дуже високими, міністр нагадує, що спочатку інвестиції будуть мінімальними – оборонне відомство використовуватиме наявну інфраструктуру та персонал. З 2025 по 2026 роки будуть потрібні інвестиції в розмірі приблизно 60-70 млн євро. Більша сума в 100-120 мільйонів євро знадобиться через п’ять років, коли планується щороку збільшувати кількість призовної молоді.

Пабрікс також вказав на необхідність збільшення присутності сил НАТО в Латвії, і зауважив, що позитивний результат був досягнутий на червневому саміті в Мадриді.