Про це повідомили у розслідуванні Центру “Досьє” та RISE (Молдова).

Розслідувачі наголосили, що Росія намагалася реалізовувати низку пунктів з документа останніми роками. Спроби можна було побачити у публічному наративі деяких орієнтованих на Росію політсил.

Вважається, що документ готували в Управлінні з прикордонної співпраці Кремля разом зі спецслужбами та Генштабом. Зокрема там розробляли і плани щодо поглинання Білорусі до 2030 року.

Журналісти отримали документ від джерела, впевненому в тому, що документ – справжній.

Згідно зі стратегією, 2030 рік є “крайнім терміном” для взяття Молдови під політичний контроль. Планувалася дистанціювати країну від західних партнерів.

Основними напрямками стратегії є військово-політичні, економічні та гуманітарні. Цілі наступні:

  • Протистояли впливу НАТО та ЄС на Молдову;
  • Залучити Молдову в ОДКБ та інші міжнародні проєкти під егідою РФ;
  • “Врегулювати придністровський конфлікт” за посередництва Росії на основі особливого статусу Придністров’я;
  • Посилити проросійські настрої через інформаційний вплив та освітні програми;
  • Протидіяти так званій “румунізації”.

Зі стратегії випливає, що Росія хотіла тиснути на Молдову через придністровське питання, а не військове втручання. Також Москва хотіла експлуатували залежність країни від російського газу для досягнення політичних цілей, тому планувалося зберегти існуючі обсяги постачання газу.

У Кремлі розраховували підтримувати значні обсяги експорту російських товарів у Молдову. Також були наміри лобіювати інтереси підприємств із Придністров’я та автономії Гагаузія, де проросійські настрої є дуже сильними.

Москва хотіла запобігти обмеженням її інформаційного впливу, однак це не вдалося, оскільки у 2022 році уряд Молдови закрив 6 телеканалів. Ще планувалося створити мережу лояльних громадських організацій, як от Молдавсько-російський діловий союз, заснований експрезидентом Ігорем Додоном. Кількість росЗМІ планували збільшити, зберегти за російською мовою статус мови міжнаціонального спілкування та “зменшити присутність валюти третіх країн” у розрахунках з Росією.

Серед жителів Молдови планували дискредитувати НАТО до 2025 року, а середньостроковою ціллю визначали “протидію експансіоністській політиці Румунії у Молдові”.

“Мета не в тому, щоби підступно анексувати країну, а щоби посилити проросійський вплив у Молдові, передусім для запобігання пронатівським, проєвропейським тенденціям. Кремль розглядає Молдову радше як орієнтований на Росію буфер, аніж частину Російської імперії. Як і з Грузією, мова більше про те, щоби поставити знак “стоп” для Заходу та всіляко перешкоджати вступу країни до ЄС і НАТО”, – прокоментував журналістам співрозмовник із розвідки Молдови.

Джерело, яке передало документ стратегії, стверджує, що її склав Андрєй Вавілов з Управління з прикордонної співпраці Кремля. Нібито він є випускником академії ФСБ та працював у спецслужбі близько 10 років. Згодом він перейшов у Кремль.

Іншим ймовірним співавтором документа є заступник начальника Управління з міжрегіональних і культурних зв’язків із закордонними країнами Віктор Лисенко. Дмитро Козак, заступник керівника АП Росії, ймовірно є безпосереднім начальником. За словами джерела, Лисенко “вручну курує молдовські справи”.

Центр “Досьє” та RISE припустили, що Лисенко регулярно спілкується з генералом ФСБ Дмитром Мілютіним, який є “куратором Молдови” від спецслужб. Вони зробили висновок із білінгів мобільних дзвінків, особливо за листопад 2021 — травень 2022 років, коли ті спілкувались у відкритому зв’язку щонайменш десять разів.