Відповідну заяву оприлюднила пресслужба НАБУ.

Згідно з заявою, 1 грудня генпрокурорка Ірина Венедіктова змінила процесуальних керівників у справі щодо надання хабаря судовому експерту за неправдивий письмовий висновок, який стосувався справи про заволодіння 81 млн гривень Нацгвардії України. Фігурантом цих справ є екснардеп, колишній власник ТОВ “Укрбуд Девелопмент” Максим Микитась.

Ці дії призвели до того, що детективи НАБУ та прокурори САП не змогли у передбачені законом терміни повідомити про підозру ще одному, вже третьому, ймовірному учаснику вказаного злочину – колишньому посадовцю “УкрБуду”.

“Національне бюро переконане, що ця ситуація — продовження свідомого тиску на слідство, адже за останні пів року Офіс Генерального прокурора вдається до подібних дій не вперше”, — заявили в НАБУ.

Очільниця Офісу генпрокурора, запевняють в НАБУ, діяла таємно, безпідставно, не вивчивши матеріали кримінального провадження. Крім того, процесуальних керівників у справі про такі зміни сповіщено не було.

За інформацією журналіста, головного редактора видання “Цензор.НЕТ” Юрія Бутусова, за цією справою НАБУ планувало оголосити підозру заступнику керівника Офісу президента Олегу Татарову.

“НАБУ виписало підозру найближчому співробітникові Зеленського: забудовник Максим Микитась дав сенсаційні свідчення в НАБУ про те, як заступник голови Офісу президента Олег Татаров підкупив експерта МВС Костянтина Дубоноса для фальсифікації кримінальної справи”, – написав він.

Примітно, що днями саме Татаров виступив за звільнення очільника НАБУ Артема Ситника. 

НАБУ також інформує, що раніше генпрокурорка затягувала процес підписання підозр нардепові, відмовляла у спрямування  документів для екстрадиції бенефіціарного власника ПАТ “ВіЕйБі Банк” тощо.

Крім цього, в бюро наголошують, що у справі щодо майна Нацгвардії прокурорів було змінено безпідставно, хоча в іншій справі — щодо формули “Роттердам+” — підстави для зміни прокурорів є, але цього не роблять.

  • Нагадаємо, Микитасю — колишньому нардепу (група “Воля народу”) та експрезиденту Української державної будівельної корпорації “Укрбуд” — інкримінується організація укладення договорів між підконтрольними йому особами — керівниками будівельної компанії, бенефіціарним власником якої був народний обранець, та командувачем Нацгвардії України з обміну нерухомості в Печерському районі м. Києва на нерухомість у  житловому кварталі, розташованому  на околиці Києва. Як наслідок такого нерівнозначного обміну державній установі  згідно з експертними висновками завдано збитків на суму 81,6 млн гривень.
  • 2 жовтня 2019 року детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) повідомили йому про підозру. Вищий антикорупційний суд заарештував його та призначив заставу в розмірі 5,5 млн грн. 8 жовтня його випустили з СІЗО після внесення зазначеної суми.
  • Пізніше САП подала апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду України ухвалила рішення про арешт Микитася з альтернативою внесення 80 млн гривень застави.
  • 3 квітня стало відомо, що суд стягнув на користь держави 80 млн гривень, які були внесені в якості застави за Микитася, оскільки він порушив процесуальні зобов’язання. Як #Буквам стало відомо з власних джерел, мова йде про те, що Микитась провів зустріч з двома свідками у справі, в якій фігурує. Відео зустрічі було поширено в мережі два місяці тому.
  • Суддя Апеляційної палати Вищий антикорупційного суду прийняв рішення взяти під варту екснардепа Максима Микитася, підозрюваного в заволодінні майном Нацгвардії.
  • Днями НАБУ вручило Максиму Микитасю ще одну підозру — щодо ймовірного надання неправомірної вигоди експерту за заниження вартості житлового комплексу.