Туреччина, ймовірно, прямує до другого туру президентських виборів – свідчить підрахунок голосів

Про це повідомляє AP.

За даними державного агентства Anadolu, після підрахунку майже 91% виборчих бюлетенів Ердоган отримав 49,9% голосів. Його головний опонент, лідер опозиції Кемаль Киличдароглу, – 44,4%, позаяк розрив між ними скоротився.

Тим часом опозиційне інформаційне агентство Anka повідомило, що після підрахунку 95% виборчих скриньок Ердоган отримав 49%, а Киличдароглу 45%.

Якщо жоден з кандидатів не набере понад 50%, вони змагатимуться у другому турі голосування через два тижні. Вища виборча рада країни заявила, що надає цифри конкуруючим політичним партіям “миттєво”, проте не оприлюднить результати, доки підрахунок не буде остаточно завершено.

Раніше партія опозиційного кандидата звинуватила Anadolu в маніпулюванні результатами, наполягаючи на тому, що Киличдароглу лідирує з невеликим відривом з 47,42% проти 46,80% Ердогана.

69-річний Ердоган керував Туреччиною як прем’єр-міністр або президент протягом двох десятиліть. Напередодні виборів опитування показали, що все більш авторитарний лідер мало відставав від свого опонента.

На міжнародному рівні ці вибори розглядалися як випробування здатності об’єднаної опозиції витіснити лідера, який зосередив у своїх руках майже всю державну владу та намагався отримати більший вплив на світовій арені, зазначають у виданні.

Нагадаємо, що Ердоган разом з ООН допоміг укласти угоду з Україною та РФ, яка дозволила транспортувати українське зерно до решти світу з чорноморських портів, попри війну. Угода має закінчитися через кілька днів, і Туреччина минулого тижня провела переговори, аби зберегти її.

Водночас критики стверджують, що суворий стиль президента є причиною болісної кризи вартості життя. Згідно з офіційними статистичними даними, інфляція становила близько 44%, порівняно з максимумом у 86%. Ціна на овочі стала агітаційною темою для опозиції, котра використовувала як символ цибулю.

Уряд Ердогана також зіштовхнувся з критикою за нібито запізнілу та повільну реакцію на землетрус магнітудою 7,8, який спустошив 11 південних провінцій. Вважається, що невиконання будівельних норм забудовниками збільшило жертви та нещастя.

Намагаючись отримати підтримку, він підвищив зарплати та пенсії та субсидував рахунки за електроенергію та газ, водночас демонструючи оборонні та інфраструктурні проєкти Туреччини.

Національний альянс Киличдароглу пообіцяв повернути систему управління Туреччини до парламентської демократії, якщо виграє як президентські, так і парламентські вибори. Він також пообіцяв відновити незалежність судової системи та центрального банку, а також припинити придушення свободи слова та інші форми демократичного відступу в Туреччині.

14 травня у Туреччині відбулося голосування на одних із найбільш значущих виборах у 100-річній історії країни. результати голосування вирішать не тільки, хто керуватиме 85-мільйонною країною-членом НАТО, але й те, як нею керують, куди рухатиметься її економіка в умовах глибокої кризи вартості життя та скерування її зовнішньої політики.

Попередні опитування дали головному супернику Ердогана Кемалю Киличдароглу, котрий очолює альянс із шести партій, невелику перевагу, водночас два опитування в п’ятницю показали, що він перевищив поріг у 50%, необхідний для перемоги. Якщо жоден із них не набере більш як 50% голосів, другий тур проведуть 28 травня.

Поразка Ердогана, одного з найважливіших союзників президента Володимира Путіна, ймовірно, знервує Кремль, але втішить адміністрацію Байдена, а також багатьох лідерів Європи та Близького Сходу, які мали непрості відносини з президентом Туреччини, зазначають в агентстві.

Лідер Туреччини, який найдовше керував країною, перетворив члена НАТО і другу за величиною країну в Європі на глобального гравця, модернізував її за допомогою мегапроєктів, таких як нові мости, лікарні та аеропорти, і побудував новітню військову промисловість.

Проте, його нестабільна економічна політика низьких процентних ставок, що спричинила спіралеподібну кризу вартості життя та інфляцію, залишила його жертвою гніву виборців. Повільна реакція уряду на руйнівний землетрус на південному сході Туреччини, внаслідок якого загинули 50 000 осіб, ще більше обурила виборців.

Киличдароглу пообіцяв налаштувати країну на новий курс шляхом відродження демократії після років державних репресій, повернення до ортодоксальної економічної політики, розширення можливостей установ, які втратили автономію під жорсткою хваткою Ердогана, і відновлення слабких зв’язків із Заходом.

Тисячі політичних в’язнів і активістів, зокрема високопоставлені особи, такі як курдський лідер Селахаттін Демірташ і філантроп Осман Кавала, можуть бути звільнені, якщо опозиція переможе.

Виборці в різних частинах країни висловлювали думки за і проти Ердогана, котрий сподівається продовжити своє перебування на посаді правителя з найдовшим терміном перебування з моменту створення сучасної Туреччини 100 років тому.

Ердоган, потужний оратор і майстерний учасник кампанії, зробив усі кроки на шляху кампанії. Він викликає шалену лояльність з боку турків, які колись почувалися безправними у світській Туреччині, а його політична кар’єра пережила спробу державного перевороту в 2016 році та численні корупційні скандали.

Киличдароглу заявляє, що він прагнутиме повернути Туреччину до парламентської системи управління від виконавчо-президентської системи Ердогана, прийнятої на референдумі в 2017 році. Він також пообіцяв відновити незалежність судової системи, яку, за словами критиків, Ердоган використовував для придушення інакомислення.