У РФ шукають заміну тези про «денацифікацію» України, бо росіяни не розуміють її сенсу

Про це повідомляє російське видання “Проект“.

Видання посилається на джерела, близькі до Кремля, які зазначили, що зрозуміти, що означає “денацифікація”, виявилося складно. На початку вторгнення, наприкінці лютого та на початку березня прокремлівські пропагандисти, як Дмитро Кисельов, використовували цей термін часто. Проте у квітні Кисельов сказав про “денацифікацію” лише раз за програму.

“Ми прагнутимемо демілітаризації та денацифікації України”, – ці терміни Володимир Путін ввів на початку вторгнення в Україну.

Під час соціологічного опитування росіян телефоном стало відомо, що мало хто зміг виразно розшифрувати цей термін. Близький до Кремля співрозмовник заявив, що після цього у них розпочався “бардак”. Прокремлівські депутати щотижня шукали нові слова, “але нічого вдалого підібрати не вдалося”.

У Росії населення хоче лише почути, що вони перемогли, як написали за результатами опитування. Проте вигадування регулярно нових термінів та виправдань для нападу “неминуче вело до плутанини”.

Видання стверджує, що нібито більшість співробітників уряду та Кремля нічого не знали про плани Путіна. Нібито навіть топчиновники не встигли скласти план дій в економічному та пропагандистському секторі. Спочатку багато політиків були шоковані, але їх “обробили”, тому вище керівництво “вирішило просто замовкнути”. Міністр оборони Шойгу практично не з’являється на публіці, а Путін все рідше дає свої оцінки подіям в Україні.

• Нагадаємо, десяте загальнонаціональне опитування в умовах війни зафіксувало, що 92% людей, які живуть в Україні, вважають себе українцями за національністю. Ще 5% – росіянами, а 3% віднесли себе до інших національностей.
• Водночас десяте загальнонаціональне опитування в умовах війни в Україні зафіксувало найнижчий за історію спостережень показник ностальгії за розпадом СРСР. Лише 11% жалкують за ним. Водночас абсолютна більшість – 87% ні.
• Також за результатами останнього опитування, українці почали гірше ставитись до радянських керівників, а от ставлення до захисників України, зокрема й ОУН-УПА, значно покращилось.
• Окрім цього, десяте загальнонаціональне опитування в умовах війни в Україні зафіксувало, що російська агресія різко змінила погляди українців, і сьогодні для 80% опитаних 9 травня – це День пам‘яті, і лише для 15% – День перемоги.