Про це повідомляє Delfi.

За його словами, цей закон міг би випливати з мовного референдуму, проведеного у лютому 2012 року, на якому 74,8% виборців проголосували проти російської мови як другої державної.

Хоча референдум підтвердив прагнення мешканців до латиської мови як до єдиної державної, міністр зазначив, що “на практиці довгострокові наслідки русифікації такі, що закріпилася практика одночасного використання латиської та російської мов у повсякденному спілкуванні, місцях надання послуг та на робочих місцях”.

За словами політика, це відбувається, попри те, що всі мешканці Латвії мають можливість щодня користуватися державною мовою. Він також додав, що “практика така, що латиші повинні знати російську мову в різних ситуаціях”.

“Цього не слід допускати, за винятком певних випадків, які будуть перераховані в законі. Але суспільству потрібно знати, що латиська мова має використовуватися для ділових відносин, а також для спілкування на робочих місцях”, – зауважив Борданс.

Потрібно встановити заборону на використання мови, яка не є мовою Європейського Союзу, на додаток до державної мови при продажі товарів або надання послуг. Не виключено, що у телефонних та банківських повідомленнях також буде заборонено вживати російську мову.