Про це йдеться у матеріалі британської газети Observer.

З кожною ракетою, яка вибухає, з кожною незаконною касетною бомбою та артилерійським снарядом, з кожним скоєним військовим злочином, від них стає все важче відмовитися. Санкції проти РФ та зброя для України відзначаються західними урядами як безпрецедентний об’єднавчий успіх. Вони розповідають один одному, яку гарну роботу роблять. Але це не працює. Путіна назвали військовим злочинцем та ізгоєм. Його кошти були заморожені, його друзі покарані. Стратегічні цілі Москви не досягнуті, його дискредитована армія – це злісний натовп, його військові цілі в руїнах, як Маріуполь і Харків. Його країні загрожує незліченна довгострокова економічна та репутаційна шкода.

Водночас, наголошують у виданні, Путіну байдуже. Він не зупиняється та немає жодних ознак, що має намір. Добросовісні спроби поговорити з ним про глузд зазнали невдачі, і Кремль використовував їх для заплутаності та затримки. Сподівання на те, що внутрішня опозиція може скинути його з посади, залишаються лише надією. Тим часом сміливі, налякані громадяни України чекають наступного жахливого удару, а їхній президент благає Захід про більше зброї, більше допомоги, більше чогось.

За словами Володимира Зеленського, за бійню в Краматорську відповідальні російські “монстри”. Це було частиною навмисної стратегії знищення цивільних жителів і створення безживної пустки.

“Вони не відмовилися від своїх методів. Не маючи сил і мужності воювати з нами на полі бою, вони цинічно знищують мирне населення… Це зло, якому немає меж. І якщо його не покарати, то ніколи не зупиниться”, – зазначив Зеленський.

В Observer погоджуються з думкою українського президента. Кожен, хто дивиться телевізор або читає газети та соціальні мережі без цензури, знає, що він правий. Так само роблять усі 30 держав НАТО. Але навіть коли вони засуджують Краматорськ, Бучу та інші злочини російської армії, мільйонам незахищених українців кажуть очікувати ще більшого масштабу – тотального наступу на Східну Україну з боку перегрупованих російських військ.

До цього, як спостерігає Захід, довів українську демократію Путін. Вибір народу: бігти рятувати своє життя або бути зґвалтованим, катованим і вбитим.

Такого варварства терпіти не може. Продовження, ганьби, безрезультатні західні крики з боку неприпустимі. Чим швидше Джо Байден та решта перестануть заламувати руки і почнуть діяти, тим краще. Хоч і вітається, але вчорашня демонстрація солідарності Бориса Джонсона в Києві не змінить розрахунків у Москві.

Путін править страхом. Тож налякайте його у відповідь, закликають у матеріалі британської газети. Він не хоче боротьби із Заходом, не кажучи вже про третю світову війну – останнє виправдання НАТО для відмови протистояти йому. Він знає, що програє і це його лякає.

Отже, ось деякі з важких рішень, які західні лідери повинні терміново розглянути. По-перше, пряме втручання, щоб створити безпечний притулок на Західній Україні, де переміщені особи могли б збиратися замість того, щоб тікати за кордон. Повідомте Москву заздалегідь про її місцезнаходження та межі. Будьте ясними, його захищатиме авіація НАТО та наземні війська, запрошені Києвом.

По-друге, оголосити неокуповану Одесу забороненою. Відправити військово-морські сили в міжнародні води в Чорному морі та попередити РФ про припинення прибережних бомбардувань або зіткнення з серйозними невизначеними наслідками. По-третє, скажіть Путіну, що якщо його артилерійські та ракетні підрозділи знову обстрілять цивільних жителів, як у Краматорську, вони будуть вважатися законними військовими об’єктами НАТО. Четверте: постачання винищувачів і танків до Києва. П’яте: блокувати весь російський експорт викопного палива.

Так, це радикальні варіанти, погоджуються у виданні. Ризики очевидні. Але єдина альтернатива – нескінченний бій. Якщо Захід серйозно налаштований зупинити війну, ці та подібні рішучі дії можуть бути єдиним вихідним.