Про це інформує CNN.

Голосування в турецькому парламенті стало серйозною перешкодою, яка стояла перед заявкою Фінляндії на вступ до альянсу.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг привітав рішення турецького парламенту.

“Я вітаю голосування парламенту Туреччини за завершення ратифікації приєднання Фінляндії. Це зробить всю сім’ю NATO сильнішою та безпечнішою”, – наголосив він у Twitter.

Зауважимо, 17 березня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що його держава ратифікує протокол про приєднання Фінляндії до Північноатлантичного альянсу окремо від Швеції.

Своєю чергою, 23 березня, президент Фінляндії Саулі Нііністьо також підписав закони, необхідні для вступу країни до НАТО. Церемонію підписання законів провели у Гельсінкі. Це означає, що після затвердження президентом законів національні процедури у Фінляндії для членства в Альянсі завершено.

Вже 27 березня парламент Угорщини схвалив законопроєкт, який дозволяє Фінляндії приєднатися до НАТО після того, як її заявку ратифікують усі 30 членів альянсу. Відтак покладено край місяцям зволікання з боку правлячої партії “Фідес”.

Фінляндія оголосила про свій намір приєднатися до НАТО в травні 2022 року разом зі Швецією після того, як повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило дві країни відмовитися від свого давнього позаблокового статусу.

Туреччина призупинила процес затвердження після звинувачень країн у переховуванні курдських “терористичних організацій”. Ердоган заявив, що Швеція та Фінляндія повинні депортувати або екстрадувати до Туреччини до 130 “терористів”, перш ніж турецький парламент схвалить їхні заявки на вступ до НАТО.

Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що впевнений: Туреччина схвалить заявку країни на вступ до військового альянсу НАТО. Проте Швеція не може виконати всі умови, які Анкара поставила умовою її підтримки.

Наприкінці лютого Столтенберг заявив, що, схоже, дипломатична перешкода стосується переважно Швеції.

Туреччина поки не повідомила, чи схвалить членство Швеції. Туреччина є потужним членом НАТО з другою за чисельністю армією альянсу після США.

НАТО проводить політику “відкритих дверей”, тобто будь-яка країна може бути запрошена приєднатися, якщо вона здатна і бажає підтримувати принципи установчого договору блоку. Однак, згідно з правилами вступу, будь-яка держава-член може накласти вето на приєднання нової країни.

  • Туреччина зупинила переговори на початку 2023 року через зростання напруженості після протестів у Стокгольмі, під час яких ультраправий данський політик спалив копію мусульманської священної книги “Коран”.
  • Після цього Туреччина відклала головну зустріч зі Швецією та Фінляндією, яка мала на меті залагодити розбіжності щодо їхніх пропозицій приєднатися до Організації Північноатлантичного договору, що посилило протистояння відносно розширення альянсу у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
  • 29 січня президент Туреччини Таїп Ердоган заявив, що Анкара може погодитися на вступ Фінляндії до НАТО раніше за Швецію, на тлі зростаючої напруженості зі Стокгольмом. Ердоган застеріг, що Фінляндія не повинна робити такої ж помилки, як Швеція.