Рада попередньо підтримала законопроєкт «слуг» про зниження податків для грального бізнесу

Про це повідомляє кореспондент #Букв.

За документ № 2713-д проголосували 252 нардепи: 221 – від “Слуги народу”, 10 – від групи “За майбутнє”, 18 – від групи “Довіра”, 3 позафракційні.

Інші фракції не дали жодного голосу.

Ініціатором документа є нардеп від фракції “Слуги народу” Олег Марусяк.

Вказаний проєкт закону Рада провалила на початку червні. І ось сьогодні його таки ухвалили за основу.

Фото: #Букви

Про що законопроєкт?

Метою законопроєкту є “утворення сприятливих умов для виведення з тіні та легальної роботи сфери азартних ігор в Україні шляхом використання стимулюючої ролі податків”.

Документом встановлюються наступні ставки оподаткування грального бізнесу:

1. Єдина ставка податку на дохід (валовий ігровий дохід), отриманий від організації та проведення азартних ігор та випуску та проведення лотерей – у розмірі 10%.

Наразі в Податковому кодексі передбачено ставку податку в розмірі 18% від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино). Ставка в 10% передбачена лише для доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів (пункт 136.4 кодексу).

2. Крім податку на дохід, законопроєктом передбачається, що суб’єкти господарювання також сплачуватимусь податок на прибуток за загальною ставкою 18%. При цьому “нарахований суб’єктом податок на дохід від такої діяльності є різницею та зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта”.

3. При здійсненні організаторами азартних ігор іншої діяльності передбачається нарахування та сплата ними податку на прибуток за базовою (основною) ставкою податку.

4. Ставку податку на дохід від лотерейної діяльності (GGR) пропонується зменшити втричі в порівнянні з чинною нормою Податкового кодексу (з 30% до 10%).

5. Пропонується “скасувати необґрунтовану потрійну плату за ліцензії на провадження діяльності”: з організації та проведення букмекерської діяльності; з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет; за гральний автомат. Натомість не запроваджувати нульову ставку податку на дохід. Крім того, вже сплачені потрійні платежі зараховуються організаторам азартних ігор в рахунок майбутніх щорічних платежів за ліцензію.

6. Передбачається, що “великі виграші” (більше 8 мінімальних заробітних плат – 48 000 грн) підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Це означає, що виграші до 48 000 грн не планується оподатковувати.

7. При оподаткуванні виграшів у казино, залі гральних автоматів враховуватимуться “витрати на участь у такій грі, здійснені впродовж 24 годин до виграшу” (йдеться, наприклад, про покупку жетонів, фішок).

8. “З метою залучення до азартних ігор у казино насамперед іноземців” передбачено впровадження знеособленої звітності для податкових агентів шляхом відображення загальної суми нарахованих (виплачених) доходів у вигляді виграшів (призів) та загальної суми утриманого з них податку (для “усунення проблем з утриманням податку на доходи фізосіб з нерезидентів при виплаті їм сум виграшів”).

9. Надається доручення Національному банку України переглянути для наземних казино граничні суми розрахунків готівкою з фізичними особами.

Як зазначали сьогодні нардепи під час обговорення законопроєкту, суттєвих змін під час доопрацювання він не зазнав.

Варто зауважити, що в державному бюджеті на 2021 рік заплановано отримати від продажу ліцензій для грального бізнесу 7,443 млрд грн. Натомість “слуги” запропонували знизити плату за ліцензії.

Фото: #Букви

Що передувало?

Варто зазначити, що в травні “слуги народу” зняли з розгляду законопроєкт про зниження ставок податків для грального бізнесу.

Цьому передувала дискусія в чаті “Слуги народу” щодо цього законопроєкту, яку вдалося зафіксувати фотокореспонденту #Букв.

Спочатку “слугам” дали вказівку, що цей документ сьогодні потрібно підтримати в першому читанні, посилаючись на “нараду в президента” і те, що “далі тягнути не можна”.

Зазначалося, що “від цього залежить соц. економ усіх, а наповнення поки що лише 760 млн (можливо, мається на увазі фінансування проєктів соціально-економічного розвитку на округах мажоритарників у цьому році, – ред.)”.

Водночас дискусію серед нардепів викликало зниження ставок податків для грального бізнесу в запропонованому законопроєкті.

Як зазначив депутат від “СН” Мар’ян Заблоцький, котрий є головою підкомітету з питань місцевих податків і зборів парламентського комітету з питань фінансів, законопроєкт є “токсичним”, і важко буде “пояснити людям” зниження ставок.

“По азартним іграм токсично. Знижується ставка оподаткування з доходу організаторів лотерей з 30% до 10%. Казино з 18% теж до 10%. В бюджет цього року закладено 5 млрд грн від цих податків. Як це людям пояснювати?” – запитував у колег Заблоцький.

Фото: #Букви

• У серпні минулого року президент України Володимир Зеленський підписав закон про легалізацію грального бізнесу. #Букви розповідали, що він передбачає.
• Національне агентство питань запобігання корупції (НАЗК) раніше заявило, що законопроєкт про легалізацію грального бізнесу несе “численні корупційні ризики” й може призвести до значних збитків держави.
• Понад 60 % українців не підтримували рішення Верховної Ради України про легалізацію грального бізнесу. Про це свідчили результати опитування, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг” протягом 16-17 липня 2020 року.