Про це він розповів в інтерв’ю #Буквам.

Йдеться про підозру в справі про напад, під час якого активіст смертельно поранив одного з нападників.

За словами Стерненка, люди, котрі пропонували йому “угоду”, заявили, що “представляють Офіс генпрокурора”. Активіст уточнив, що відмовився від тієї пропозиції.

“Перед тим, як мені мали вручити підозру у справі про необхідну оборону. На мене вийшли люди, сказали, що вони представляють Офіс генпрокурора. Запропонували припинити критикувати прокуратуру, припинити закликати до протестів. А в обмін на це обіцяли підозру не за умисне вбивство (ст. 115 Кримінального кодексу), а за вбивство при перевищені самооборони (ст. 118 Кримінального кодексу). Це менш тяжка стаття. Але я відмовився. Бо я діяв у межах закону, на мене напали. Іти на угоду з владою у такій ситуації – неправильно, як на мене”, – наголосив Стерненко.

За словами активіста, зараз йому подібних “угод” уже не пропонували.

Три напади на Стерненка і звинувачення у вбивстві

Перший напад на активіста стався 7 лютого 2018 року в під‘їзді його будинку. Невідомі побили його битою. Активіст опинився в лікарні на тиждень, а коли вийшов звідти – попросив про державну охорону, оскільки пов‘язував напад зі своєю громадською діяльністю і підозрював у замовленні злочину місцеву владу (зокрема – мера міста Геннадія Труханова). Однак йому відмовили. Нібито через те, що не існувало загроз його життю та здоров‘ю.

Другий напад стався за кілька місяців – 1 травня. Тоді Стерненко зі своєю дівчиною Наталею Усатенко збирався знімати мітинг комуністів, який мав відбуватися під Оперним театром. Коли пара йшла через двір до авто, хлопець почув постріли. Невідомий стріляв з травматичної зброї. Одна з гумових куль влучила активістові у шию. Він погнався за нападником і зміг його затримати (другий втік). Ним виявився Абзал Байкумашев – раніше судимий за розбій. Фактично, наразі це єдиний арештований нападник. Активіст знову звернувся до поліції з проханням надати охорону, однак офіційної відповіді на це прохання він не отримав.

Третій, найрезонансніший і найвідоміший напад на одеського активіста стався приблизно за три тижні – 24 травня. Близько 23:00 Сергій разом із дівчиною повертався додому. В арці, яка вела до двору їхнього будинку, на них напали двоє невідомих. Активіст почав оборонятися й поранив обох нападників. Ті почали тікати.

Постраждалі намагалися самотужки їх затримати, однак наздогнати вдалося лише одного – Івана Кузнецова, який помер в результаті отриманих ножових поранень.

Цікаво, що другий нападник на Стерненка Олександр Ісайкул вже навесні 2019-го втік з України.

За цей час журналісти “Слідство. Інфо” опублікували інформацію, що до нападів на активіста може бути причетною місцева поліція. Вони вказували на той факт, що під час другого замаху на Стерненка один з нападників тікав з місця злочину на автомобілі Mercedes, який був зареєстрований на тогочасного радника голови поліції Одещини Руслана Форостяка.

Підозру Стерненку оголосили в червні минулого року (за ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) і ч. 2 ст. 263 (незаконне носіння холодної зброї)). Для цього його викликали на допит до Служби безпеки України.

  • 23 лютого Приморський районний суд Одеси визнав винним одеського активіста Сергія Стерненка у справі за обвинуваченням у викраденні людини (колишнього члена проросійської партії “Родіна” Сергія Щербича). Детальніше про цю справу — за посиланням. Його позбавили волі на сім років і три місяці з конфіскацією 1/2 майна. Такий самий вирок отримав інший фігурант справи — Руслан Демчук.
  • 9 квітня Одеський апеляційний суд відпустив активіста Сергія Стерненка з-під варти під цілодобовий домашній арешт.
  • Нідерландський Гельсінський комітет закликав українську владу забезпечити дотримання справедливості суду над ув’язнений активістом Сергій Стерненко впродовж апеляційного процесу.