Про це йдеться в рішенні суду.

Як відомо, Росія звернулася до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) із скаргою на Україну. Претензії країни-агресора були висунуті з 10 пунктів (зокрема, щодо катастрофи літака рейсу MH17 17 липня 2014 року, начебто дискримінації російськомовного населення, тощо).

Це перша подібна міждержавна скарга РФ проти України.

Росія також надіслала до Європейського суду клопотання про застосування так званого “правила 39” (йдеться про застосування забезпечувальних заходів, які Москва просила накласти на Україну на час розгляду скарги).

Зокрема, РФ просила ЄСПЛ зобов’язати Україну “негайно припинити” “блокування надходження прісної води до Криму, обмеження прав національних і мовних меншин, в тому числі на вільний доступ до загальної та вищої освіти рідною мовою, заборону мовлення російськомовних телевізійних і радіоканалів, обмеження доступу до інтернет-платформ і друкованих видань російською мовою”.

Як поінформував заступник міністра юстиції України – уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина, суд “відмовив у застосуванні забезпечувальних заходів по Правилу 39 Регламету”.

“Ми дочекалися російської заяви проти України. Суд присвоїв їй номер 36958/21. З важливого: суд відмовив у застосуванні забезпечувальних заходів по Правилу 39 Регламету. Як то кажуть північною мовою “что и требовалось доказать”. З кумедного: заява подана російською мовою”, – написав Ліщина.

У пресслужбі ЄСПЛ поінформували, що Росія направила “терміновий запит” з вимогою забезпечувальних заходів щодо України, зокрема:

• припинити обмеження прав російськомовних осіб, зокрема, щодо доступу до використання їх рідної мови в школах, ЗМІ та інтернеті;

• вимагати від влади України призупинити блокаду Північно-Кримського каналу.

В ЄСПЛ наголосили що не можуть виконати цю вимогу РФ щодо “правила 39”.

“Суд вирішив відхилити запит відповідно до правила 39, оскільки він не торкався серйозних ризиків заподіяння шкоди основному праву відповідно до Європейської конвенції про права людини”, – йдеться в повідомленні.

В ЄСПЛ додали, що суд задовольняє подібні запити лише у виняткових випадках, коли заявники зіткнулися б “із реальним ризиком непоправної шкоди”.

  • У серпні 2020 року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль допустив можливість постачання прісної води з материкової частини нашої країни до незаконно окупованого Криму в разі “гуманітарної катастрофи” на півострові. При цьому він запевнив, що Україна не постачатиме воду “окупантам, окупаційним військам, для потреб військових баз”.
  • Згодом перший президент України, голова української делегації в Тристоронній контактній групі на переговорах по Донбасу Леонід Кравчук допустив можливість подачі води для жителів незаконно анексованого Криму у разі “гуманітарної катастрофи”.
  • І собі міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголошував, що в незаконно анексованому Росією Криму немає гуманітарної кризи з водою.
  • Секретар РНБО Олексій Данілов також заявляв, що жителі в окупованому Росією Криму забезпечені питною водою, а проблеми відчуває промисловість окупантів.