Як вже писали Букви, вибори в Броварах були визнані недійсними після того, як спостерігачі помітили, що на корінці бюлетеня і самому бюлетені проставлені однакові цифри.

«Нам подзвонили та попросили звернути увагу на ці цифри. І дійсно вони стояли і на бюлетені, і на корінці», – розповів Андрій Саук, кандидат у  мери Броварів від Голосу.

Оскільки порушення було дико відвертим, то суд став на бік партії й призначив перевибори на 17 січня.

Ось лише, здається ті перевибори  нікому не були потрібні. Всі ключові партії отримали в принципі добрі результати, а в мери ніхто особливо не рвався.

За результатами виборів 25 жовтня чинний мер Броварів Ігор Сапожко отримав 44,07% голосів виборців, друге місце посів висуванець партії “Слуга народу” Дмитро Ратніков – 13,37%. Саме вони мали б змагатися у другому турі.

Але ж жовтня дещо змінилось. 1 грудня від ускладнень коронавірусної хвороби помер кандидат від Євросолідарності Валерій Іваненко. Замість нього в мери на цей раз балотувався його син Олег, який є набагато відоміший в Броварах, оскільки у 2019 балотувався в народні депутати. Та й до того вів активну компанію щодо підняття власної впізнаваності.

Тож у принципі ще невідомо, як би склалась доля виборів, якби в другий тур вийшли Сапожко та Іваненко. І ось  наприкінці року мера Сапожка пограбували й начебто побили. Чому начебто, бо спершу поліція про тілесні ушкодження Буквам не повідомила. А далі вже й депутати ради стали перешіптуватися  про інсценування. Тоді Сапожко виклав фото зі скривавленим обличчям, але згодом його видалив.

Його  опоненти розцінили історію як таку, що мала підвищити популярність мера.

Але вже на початку нового року стало зрозуміло, що на підвищення популярності буде кинуто важку київську артилерію. Місто було просто перенасичене рекламою, що Сапожка підтримує мер Києва Віталій Кличко (що не дивно, з огляду на бізнес-інтереси в забудові передмістя Києва деяких його соратників).

Тоді як його конкурент Ратніков, якого вже раз звинувачували в тому, що він злив компанію Сапожку, на поодиноких білбордах лишень вітав містян з Новим роком.

А за тиждень до виборів кандидат від Голосу Андрій Саук попередив, що долю міста спробують вирішити шляхом підвезення виборців з інших міст, скориставшись нормою про можливу зміну реєстрації.

Як зазначили в Голосі, з початку листопада кількість виборців в Броварах зросла майже на 2000. Це більше ніж 5%  кількості виборців, які проголосували 25 жовтня. Відтак, самі “туристи”  дозволяли одній з партій подолати прохідний бар’єр в міськраду.

На щастя для деяких кандидатів, ОПОРА не відстежувала ці місцеві вибори. Представникам Нацполіції вдалося затримати  лише  5-х карусельників з Києва.

Водночас станом на 20-ту годину до поліції Київщини надійшло 82 повідомлення про порушення на виборах у місті. І на ту ж 20 годину явка на виборах становила  43%, що на 10% вище ніж восени й десь на 10 тисяч виборців. І це в морози -20, а не теплим жовтнем.

За попередніми даними, Ігор Сапожко набрав 53, 98 % (21 788 голосів). На виборах 25 жовтня він отримав підтримку 44,07% (13 798 голосів виборців).

Крім зміни явки, зміна кількості голосувальників кардинально перекроїла склад ради.

Якщо за підсумками жовтневих виборів партія Сапожка (куплена франшиза партії”Єдність”) 25 жовтня мала 21, 54%, то 17 січня вона вже набрала 31,63%  (11 792 голосів). Щоправда, через збільшення кількості партій, які подолали 5% в партії вийшло 12 мандатів замість 11.

Водночас “Європейська солідарність”  цього разу здобула лише  9,73%  (3 628 голосів), тоді як  на виборах 25 жовтня мала 15, 29%.  І замість 7 мандатів отримає лише 5.

Третє місце отримала партія “За майбутнє” (її представляли очільники 2-х великих місцевих заводів)- у неї єдиної результат у відсотках майже не змінився. І в підсумку ті ж 4 мандати.

А ось  наступну сходинку посіла партія “Рідний дім”. Це, як відомо, партія мера Чернігова Атрошенка і ніякої ролі в Броварах до січня вона не відігравала і відома не була. Її очільниця йшла минулого разу за списком “Перемоги Пальчевського”», але програла. А тут раптом з нуля і 9%. У   списку аж 2 людей, які представляють Бровари. Вікторію Коваленко пов’язують у  місті з колишнім відомим забудовником Трощенком (саме він колись і зробив Сапожка в.о. голови міста). В Україні Трощенко вже не живе, а ось  бізнес у місті лишився. Решта списочників, як зауважив екснардеп Павло Різаненко, представляють підприємства “Київмлин”, які належать братам Супруненкам з команди Черновецького. Відтак, схоже, ще один київський будівельний бізнес зайшов у  Бровари.

Крім того, до  міськради  обралися  партії Слуга народу –  7, 91% (4 мандати); «Батьківщина» – 6, 87%  (3 мандати);  Голос – 6,16% (3 мандати) і УДАР – 5, 36%  ( 3 мандати).

Результати деяких партій з цього списку були забезпечені скупкою голосів через сітку (цього разу в місті деякі партії щедро наймали спостерігачів, так що на деякі дільниці припадало по 25 осіб, прикриваючи отримання грошей за правильне голосування).

Але якщо сітка – це проблема, яка тягнеться з 2012-2015 року, то з каруселями, навпаки, здавалось у 2012 і було покінчено.

Але норма про тимчасову  зміну місця реєстрації, яка несла за благу мету, дозволити переселенцям голосувати в нових громадах, тут вилізла боком.

“Це одвічна проблема, як дати проголосувати мешканцям громади, які там не зареєстровані та що таке взагалі приналежність до громади. Шляхом довгих суперечок напрацювали, що людина може змінити тимчасово місце голосування, але поставили кілька запобіжників: вона може зробити це лише за три дні до початку виборчої кампанії, а друге – на наступний рік вона вже не зможе змінити місце голосування», розповідає Буквам екснардеп Олександр Черненко.

«Але вочевидь, що цей запобіжник легко обійти і навпаки ним скористатись тим, хто готується до виборів, з тим, щоб на день голосування потрібну кількість людей привезти», – додає співрозмовник, який займається виборами більше ніж 20 років.

За словами Черненка, не можна сказати, що на місцевих виборах ця технологія була масовою, але нею користались в невеликих містечках, в основному навколо Києва, де є за що боротись, де можна легко підвезти потрібну кількість людей зі столиці, і де для зміни результату достатньо невеликої кількості людей.

Він же зауважує, що хоч поліція і намагалась з цим боротись, часом це виглядало вибірково.

Попри скандальний результат в Броварах в монобільшості не збираються вносити правки в закон, оскільки злочин не має масового характеру. «В рамках країни таких масових проблем не було, тому сенсу повністю забирати норму нема», – сказав Буквам голова фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко.

Зараз лобісти правки говорять, що боротися треба саме силами правоохоронців і тоді все буде добре.

Втім, на прикладі Броварів це показує, що правка створює шпарину, якої достатньо щоб змінити долю міста і вдовольнити інтереси забудовників, які до того ж легко скупають прохідні місця в різних партіях.

Як зауважив колишній нардеп від Броварів Павло Різаненко, в дуже багатьох партій у списках на 2 місці якимсь дивом опинилися люди,  пов’язані з найбільшим забудовником Броварів Віктором Поліщуком.