Як свій став чужим

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький, який відповідає за аграрний напрям  в КМУ, найближчим часом буде усунутий  зі свого поста. Про це повідомило агентство Інтерфакс із посиланням на співрозмовника в Кабміні,   чули про таку ротацію й народні депутати, з якими розмовляли #Букви.

“Зараз проходять переговори з кандидатами. Розглядається два варіанти – зміна аграрного заступника міністра економіки або призначення міністра АПК “, – розповів співрозмовник агентства.

За даними “Букв”, ця інформація повністю перевірена  — в МЕРТ планується звільнення всіх заступників міністра, посаду може зберегти лише торговий представник Тарас Качка, однак і по ньому немає 100% гарантії. На сьогодні двоє заступників уже залишили посади — Павло Кухта і Сергій Ніколаєнко.

Звільнення Тараса Висоцького стоїть осібно в цьому ряду, оскільки після ліквідації Мінагрополітики він відповідав у  МЕРТ за питання сільського господарства, тобто де-факто прирівнювався до посади міністра.

У структурі Мінекономіки колишнє Міністерство аграрної політики й продовольства трансформувалося в департамент аграрної політики, директорат аграрного розвитку, директорат сільського розвитку і директорат безпеки харчових продуктів. Всі ці напрями  курує заступник міністра економіки з питань АПК.

Питання про звільнення Висоцького вперше постало ще наприкінці 2019 року, коли МЕРТ провалив виплату фермерам близько 1 млрд гривень держдотацій. “Подання на його звільнення вже пішло на Кабмін, але в останній момент прізвище поміняли й винуватою за провал програм держпідтримки “призначили”  Інну Метельову”, – розповідає представник Кабміну Олексія Гончарука, знайомий з ситуацією зсередини.

Тарас Висоцький став заступником міністра економіки по АПК у вересні 2019 року. З огляду на те, що він виходець з агросфери, до переходу в Кабмін працював в асоціації Український клуб аграрного бізнесу, з його призначенням представники сектора пов’язували надії на плідну співпрацю. Під завісу аграрії не приховують — очікування не виправдалися.

“Велике розчарування”, – коротко характеризує каденцію Висоцького один з функціонерів Асоціації фермерів

Багато зі “Слуг народу” взагалі не знають, хто це такий.

Найбільше за збереження Тарасом Висоцьким свого поста ратує глава агрокомітету Микола Сольський, вплив якого після відходу Андрія Богдана з посади голови Офісу Президента різко зменшився й у якого мало шансів налагодити співпрацю з новим «головним по АПК».

Питання призначення наступника Висоцького, а також взагалі формату управління аграрною галуззю перебуває на стадії розгляду. Нагадаємо, що лютнева обіцянка президента відновити Мінагрополітики залишилася невиконаною.

“Треба було рубати все під корінь, а тепер імперія завдає удару у відповідь”, – каже про звільнення керівника АПК один з депутатів.

Тим часом новому керівнику галузі доведеться нелегко, тому що провалів у  галузі більше ніж успіхів. І поки президент розповідає в своєму фільмі, що українці стали нарешті власниками землі, проблеми в аграрці накопичуються сніговим комом.

Загальногалузеві кейси

Провал системи держпідтримки в 2019 році

26 грудня 2019 року з’ясувалося, що Мінекономрозвитку не встигає перерахувати сільгоспвиробникам близько 1 млрд гривень державних дотацій. Гроші мали бути виділені за програмами “Державна підтримка тваринництва, зберігання і перероблювання сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництво)” (830 млн грн) і “Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств” (186 млн грн). Формальна причина блокування — судовий позов Всеукраїнської аграрної ради за програмами попередніх періодів, однак фактично МЕРТ, який міг перерахувати гроші починаючи з листопада, після засідання відповідних комісій просто не спромігся це зробити.

Попри обіцянку закрити борг у 2020 р, цей мільярд так і залишився неоплаченим. Періодично Тарасу Висоцькому нагадують про це в коментарях на Facebook.

Провал програми аграрної приватизації

Динаміку приватизації сільськогосподарських держпідприємств в Мінекономіки ставлять собі в плюс. “Є чіткі напрями, де відчуваються позитивні зміни. В першу чергу, управління державними підприємствами та приватизація. Роками підприємства приносили збитки й не передавалися до Фонду держмайна, хоча на це підстави були. Спочатку 493 підприємства були передані від Міністерства АПК до Мінекономіки, а в грудні — до Фонду держмайна. Зараз вони готуються до приватизації. Серед них ключовою є так звана “велика четвірка” – “Укрспирт”, ДПЗКУ, “Аграрний фонд” і “Артемсіль”, – заявив Тарас Висоцький в одному з   інтерв’ю в лютому.

Відзначимо, що всі перераховані активи – традиційні “годівниці” і генератори тіньових потоків, тому їх приватизація є давно перезрілою.

Однак версія МЕРТ не збігається з інформацією Фонду держмайна, голова якого Дмитро Сенниченко заявив, що передача цих підприємств затримується. “Вони “зависли” між “там і тут”: ДПЗКУ, “Конярство України”, “Артемсіль”, “Хліб України”- наче рішення і прийнято, але фактично воно не підписане, тому підприємства нам не передали”, – сказав він.

Діджіталізація з присмаком схеми

“Букви”  повідомляли про реформаторську ідею МЕРТ зобов’язати аграріїв ставити на всю техніку спеціальне обладнання з обліку врожаю. Вартість комплекту оцінюється в 160 тис гривень плюс компанія, що здійснює його обслуговування,  отримуватиме  гонорар у  розмірі 1 долар з тонни, що в масштабах галузі еквівалентно близько 70 млн доларів  лише  на зернових. Компанія, яка стала партнером МЕРТ без тендера і публічного відбору – створена  наприкінці минулого року “Менора-Агро”.

Ту ж мету переслідує ще один проєкт МЕРТ — державний аграрний реєстр. Це електронний майданчик, на який посилено зганяють виробників, заманюючи доступом до реєстрів і обіцяючи оперативну взаємодію з органами влади. Надалі реєстрація в ДАР може стати обов’язковою умовою отримання держпідтримки та / або взагалі здійснення діяльності в АПК.

Відсутність виразних рекомендацій щодо стратегії агровиробництва з поправкою на COVID 19 і рекордно несприятливих погодних умов

На тлі карантину, сухої зими і неясних перспектив врожаю зерна уряд не встановив чіткі обмеження з експорту зерна, і домовився  лише  під чесне слово про зниження продажу зерна за кордон.

В результаті на середину квітня було експортовано близько 18 млн тонн, на 4,5 млн більше ніж роком раніше.

Пандемія коронавірусу  внесла корективи в кон’юнктуру світового агроринку. При падінні до мінімальних (часом негативних значень) ціни нафти,   й кукурудза, якою активно торгує Україна та  яка є сировиною для етанолу і кормовою культурою для тваринників, навряд чи буде мати попит. Лише  в США закрилися 70 етанолових заводів, а свинарські господарства попереджають про скорочення поголів’я. Тим часом в Україні прогнозується розширення площ під кукурудзу.

Також 2020 рік продовжує бити температурні рекорди й аграрії скаржаться на  брак вологи — це вимагає корекції карти посівів вже зараз, проте в умовах відсутності профільного міністерства ніхто не обтяжує себе такими завданнями.

Вибуховий сплеск цін на продукти харчування на початку карантину і запізніле втручання в ситуацію

Уже до двадцятих чисел березня Антимонопольний комітет України зафіксував різке зростання цін на продовольчі товари. У деяких регіонах з початку березня ціни на гречану крупу виросли більш ніж на 50%, пшоно  на 24%, цукор на 16%. Різко подорожчали овочі з борщового набору.

МЕРТ почав активно діяти з контролю за цінами в другій половині квітня і лише вчора, 22 квітня, було прийнято відповідну постанову Кабміну про моніторинг вартості ключових продтоварів в роздрібних мережах.

Звільнені представники Мінекономіки визнають, що на цьому етапі вводити регулювання безглуздо і воно призведе лише до корупційних ризиків.

“Саме до цієї категорії проблем (безглузді й непродумані ініціативи) відноситься доручення Ради Кабміну ввести регулювання цін, через півтора місяця після того, як це взагалі могло бути актуальним (на самому початку коронавірусної кризи, коли ринки через швидку зміну ситуації були нестабільними), – написав експерший заступник міністра економіки Павло Кухта. – В результаті, бізнес витрачає людський і фінансовий ресурси  на декларування цін, а державні органи витрачають ресурс на планування та адміністрування цього процесу. Ефект же для людей буде негативним — бізнес закладе в собівартість додаткові витрати на декларування і це в рази підвищить ціни на регульовані товари”.

Секторальні кейси

Державна продовольчо-зернова корпорація (ДПЗКУ)

✓ Відсутність структурних реформ  – компанія “зависла”  між приватизацією і статус-кво

✓ Базовий сценарій розвитку корпорації – дефолт в кінці 2021 року.

✓ Кадрова руханка – в грудні  2019 корпорацію очолив виходець з корпоративного сектора – Саймон Чернявський, який раніше працював у холдингу HarvEast Ріната Ахметова-Вадима Новинського і агрохолдингу “Мрія”». Уже в лютому стало відомо, що він буде звільнений. На початку квітня Чернявський залишив свій пост.

Держспоживслужба

✓ Підвішений конкурс на главу відомства – ситуація виглядає непристойно навіть для українського держсектора, що звик до квотного принципу призначень. Спочатку було подовжено термін подачі документів кандидатів, щоб протеже всіх бенефіціарів встигли податися, проте потім через відсутність консенсусу зацікавлених сторін глава відомства так і не був призначений. Неофіційна версія — відсутність домовленостей щодо контролю над здійсненням фумігації експортних партій зерна в портах.

✓ Нездатність забезпечити дотримання правил карантину на продовольчих ринках сільгосппродукції через що вони були повторно закриті, а сотні тонн овочів виявилися зсипані буквально на дорогу.

Тотальне ембарго на експорт в ЄС для української курятини. На початку року Єврокомісія в односторонньому порядку ввела заборону на імпорт українського м’яса птиці через виявлені у Вінницькій області випадки пташиного грипу. Національне ембарго явно перевищувало необхідні заходи  захисту, визначені міжнародними протоколами. Пізніше ембарго було локалізовано для продукції з заражених областей.

Держгеокадастр

✓ Блокування кадрових конкурсів для незалежних кандидатів і заміщення керівних посад старими кадрами – вихідцями з системи

✓ Консервування статус-кво в земельних відносинах, прикрите бутафорськими відкриттями прошарків у  кадастрі.

✓ Корупційні скандали – переможець конкурсу на главу управління Держгеокадастру у Волинській області був  заскочений  на отриманні хабара   наступного дня  після оголошення результатів конкурсу.

✓ Придбання   бюджетним коштом  для глави відомства авто  Toyota Camry за 899 тис гривень

✓ Відсутність ефективного контролю за використанням земель. Оціночно, обсяг тіньової обробки становить є від 12 до 16 млн га земель сільськогосподарського призначення. Так,  лише  в 2019 році обсяг тіньової оренди сільгоспземель в Україні становив від 19 до 69 млрд грн. При цьому втрати бюджетів усіх рівнів від недоотримання податків та інших платежів становить  6-22 млрд грн на рік.

Якого віцепрем’єра  з реформ нам ще не вистачає?