Про це повідомляє The Wall Street Journal.

Сі зазначив своєму іранському колезі, що КНР підтримуватиме Іран у захисті його інтересів з метою належного розв’язання ядерної проблеми. Китай був частиною групи країн, які домовилися про угоду 2015 року разом зі США та Іраном. Але Вашингтон, який вийшов з угоди у 2018 році за Дональда Трампа, став все більш байдужим до долі домовленості.

Китай також пообіцяв імпортувати більше сільськогосподарської продукції з Ірану та співпрацювати у реалізації проєктів “Один пояс, один шлях”.

Для Пекіна Іран є корисним фоном, оскільки в США зростає гнів через китайську повітряну кулю, яку адміністрація Байдена назвала частиною масштабної програми шпигунства. Китаю та Ірану “не потрібно спостерігати” за ставленням Заходу, повідомляє Global Times, додаючи, що відносини Пекіна та Тегерана зміцнилися “користуючись з подолання втручання та саботажу з боку США”.

Раїсі заявив, що хоче зміцнити зв’язки Ірану з Китаєм і Росією. Для Китаю нафта була життєво важливою. Китайський імпорт іранської нафти зріс у грудні в середньому до рекордних 1,2 мільйона барелів на день, що більше ніж на 130% проти року раніше, згідно зі звітом минулого місяця лондонської компанії Vortexa.

Після зустрічі глав двох держав офіційні особи Китаю та Ірану підписали 20 угод про співпрацю, зокрема щодо врегулювання криз, туризму, комунікаційних та інформаційних технологій.

Крім того, Іран сподівається підписати транспортні контракти на суму 12 мільярдів доларів, включаючи високошвидкісне залізничне сполучення між Тегераном і північним містом Мешхед, а також інвестиції в міжнародний аеропорт імені Імама Хомейні в столиці.

Напередодні своєї поїздки до Пекіна Раїсі звернувся до енергетичних потреб Китаю, пообіцявши зміцнити двосторонні відносини. Великі запаси нафти в Ірані та низькі витрати на виробництво можуть допомогти зміцнити партнерство між двома країнами, написав він у People’s Daily, рупорі Комуністичної партії Китаю.

Старі друзі – найкращі партнери для майбутньої співпраці”, – зазначив Раїсі.

Уряд Ірану сподівається, що ця поїздка допоможе прискорити реалізацію 25-річної угоди про співпрацю в економіці та безпеці, укладеної з Китаєм у 2021 році. Угода передбачала інвестиції у мільярди доларів у такі проєкти, як ядерна енергетика, порти, залізниці, військові технології та нафтогазові проєкти, але наразі мало що матеріалізувалося.

Ще одна мета поїздки – пом’якшити напругу, спричинену візитом Сі до Саудівської Аравії в грудні, який викликав негативну реакцію в Ірані.

Китай і Саудівська Аравія “погодилися з необхідністю зміцнення спільного співробітництва для забезпечення мирного характеру ядерної програми Ірану”, йдеться у спільній декларації обох країн. У той час речник МЗС Ірану Насер Канаані атакував цю заяву, заявивши, що Тегеран “не допускає жодного втручання у свою технологічну та оборонну політику та програми”.

Поїздка Сі до Саудівської Аравії стала “масованим ударом” по Ірану, сказав політичний співробітник Bourse and Bazaar Foundation Якопо Скіта, лондонського аналітичного центру, який зосереджується на економічній дипломатії. Керівництво Ірану поставило під сумнів те, чи переходить Китай від нейтральної позиції на Близькому Сході до позиції, яка є більш “про-Саудівською”, і таке враження Пекін зараз хоче це виправити.

Іран зіштовхнувся зі зростаючим міжнародним тиском через придушення протестів всередині країни, роль постачальника безпілотників для Росії під час вторгнення в Україну та загальмування переговорів щодо своєї ядерної програми.

Ситуація не є чудовою, — зазначив Скіта. Іран спробує показати світові, що Китай все ще на його боці”.

США, тим часом намагаються загальмувати життєво важливу торгівлю Ірану з Китаєм. Вашингтон розглядає можливість введення санкцій проти незалежних нафтопереробників Китаю, які є основними покупцями іранської сирої нафти, кажуть посадовці, знайомі з обговореннями.

Ці офіційні особи раніше заявляли, що Сполучені Штати також обговорюють нові обмеження для китайських компаній, котрі виготовляють камери спостереження щодо продажів іранським силам безпеки, оскільки іранська влада все більше покладається на цю технологію для придушення протестів.