Після з’їзду партії «Слуга народу» стало зрозуміло, що Володимир Зеленський збирається іти на другий термін. Те, що було плітками з дня народження президента, майже граціозно винесли на публіку, представивши це як бажання партії. Що Володимир Зеленський не виконає свою обіцянку – іти на один термін – було зрозуміло одразу, адже досягнувши вершини кар’єри, дуже важко сходити вниз, а повертатись з президента в коміки – геть не смішно. Більше того, очевидно, що найближче оточення Зеленського вмовлятиме його працювати і далі, адже для них відкрились ті потоки державних відкатів, які вони ніколи не здобудуть в бізнесі.

Втім, озвучивши цю ідею другого терміну, Зеленський, здається, думає, що увійшов  у другий сезон серіалу «Слуга народу», де він вдало розбирається і з олігархами і з МВФ, з опонентами. Насправді ж Зеленський зайшов у гру «Останній герой», де до визначення переможця дуже далеко.

І в ці грі варто бути хорошим стратегом і правильно вибирати супеників. У книжці Нейлбафа та Діксіта «Теорія ігр» описується історія, як корпоративний тренер Річард Хетч здобув перемогу в реаліті-шоу Survivor та виграв 1 мільйон доларів.

Допомогло в цьому Хетчу те, що він був хорошим стратегом. І ось як це проявилось в останньому епізоді гри.

На той момент там лишилось тільки три учасники. Суперниками Річарда були 72-річний колишній «морський котик» Руді Бош і 23-річна гід Келлі Вігглсворт. Останнє випробування полягало в тому, щоб встати на опору і триматися рукою за ідола імунітету, що стоїть в центрі кола. Учасник гри, що простояв найдовше, виходив у фінал. Він же вирішував, хто з двох переможених пройде з ним в фінал.

Поки глядачі хвилювались за фізичну витривалість своїх кумирів, Річард думав над складнішою дилемою.

Він розумів, що найбільш вірогідний переможець – Руді, бо він був улюбленцем учасників гри, які і обирали переможця. Єдине, на що міг розраховувати Річард, – це вийти в фінал разом з Келлі. Існували лише дві можливості домогтися цього. Перша – Келлі переможе в цьому випробуванні і вибере Річарда. Такий вибір Келлі могла зробити, бо теж знала, що Руді дуже популярний серед учасників гри і що для неї єдиний шанс здобути перемогу полягає в тому, щоб вийти у фінал з Річардом. Друга – такий вибір зробить сам Річард.

Річард розумів, що якщо він переможе в протистоянні, то йому доведеться обирати – Келлі або Руді, і вибравши Келлі він втратить підтримку тих, хто вболіває за Руді.

З точки зору Річарда, останнє випробування могло розвиватися по одному з трьох сценаріїв:

Перемагає Руді. Він вибирає Річарда, але при цьому у Руді більше шансів на перемогу.

Перемагає Келлі. Вона досить розумна, щоб розуміти: її єдиний шанс на перемогу – позбутися від Руді і боротися у фіналі з Річардом.

Перемагає Річард. Якщо він вибере Руді, той переможе його в фіналі. Якщо він вибере Келлі, вона може перемогти його, оскільки Річард втратить підтримку Руді і його численних друзів.

Відтак Річард вирішив, що йому краще в цьому конкурсі програти. Його розрахунок справдився – Руді втратив на мить координацію і перемогла Келлі, яка вибрала собі в суперники Річарда. Так він і переміг.

Чинний президент України, на жаль, не зарекомендував себе великим стратегом.

Втім, він прекрасно розуміє, що він продукт телевізора і народна любов до нього залежить саме від цього ящика. Відтак, в своїй політиці він зараз атакує тих, хто має найменшу потужність телевпливу – Віктора Медведчука і Петра Порошенка.

При чому, чим далі дивишся, як розвивається санкційна історія і як до неї доточуються зливи розмов Медведчука, де так чи інакше в негативному світлі виступає Порошенко, тим більше мучає відчуття, що наздоганяють не стільки першого, як другого.

Таке враження, що Зеленський дивиться на рейтинги і намагається вибити звідти одразу найсильнішого конкурента, з яким йому буде незручно в другому турі.

Більше того, Зеленського, здається, підштовхують повторити ту ж саму помилку, що і Порошенка – мовляв, в другому турі найзручнішим  конкурентом буде Бойко, бо за Росію все таки електорат Порошенка не проголосує. А от чи підтримає електорат ОПЗЖ, орієнтований на «стариє пєсні о главном» і холодильник Зеленського – це вже питання.

І хоча деякі «сірі кардинали» і намагаються вибудувати саме таку перспективу, насправді до цього фіналу (де Зеленського може чекати новий Зеленський) шостому президенту ще треба дістатись. І пройти перед цим лабіринти олігархів. Від яких і залежить, чи дотягне він до фіналу гри. Бо в цій грі, вони, на жаль, належать до касти учасників, що визначають переможця.

Останні два тижні перед Зеленським лежать дві пігулки з «Матриці» – США чи Коломойський.

Президент США не дзвонить Зеленському, натомість називає вбивцею президента Росії Путіна, якому наш президент так хотів заглянути в очі. Розвідка США говорить про втручання підсанкційних осіб з групи Деркача у вибори в США. Нагороджений в США ексгенпрокурор Рябошапка підкидає ідею «закрити очі»  і видати Коломойського Штатам.

Але ж і Коломойський не сидить склавши руки. І ось вже Дубінський заявляє, що його брати участь в скандалі з плівками Деркача про розмови Порошенка і Байдена підбила Банкова.  А потім хтось дає Гео Леросу відео з бізнес-партнером Баканова, який раптом розповідає про Зеленського і наркотики те, що вважалось «чорним піаром» в часи виборчої кампанії, а також про те, як хлопці відмивали гроші.

Відео ризикує стати вірусним і підточити і без того не найкращий рейтинг Зеленського.

Президент, який тиждень тому театрально оголосив про боротьбу з олігархами, поки що міцно застряг між Сциллою і Харибдою питання, кому небезпечніше відмовити – Байдену чи Коломойському.

Вибір складний, бо обоє дверей відкривають вхід у пекло. І в перспективі у Зеленського ще 9 кіл останнього, а геть не тріумфальний фінал шоу «Останній герой». Тут краще вже сідати дивитись останній фільм Крістофера Нолана і думати, як зібрати «тенет» Коломойського.