Про це повідомляє Reuters.

Аналітики очікують, що Туреччина ратифікує заявку Швеції після виборів 14 травня. Навіть тоді незрозуміло, що спровокує зміну поглядів президента Таїпа Ердогана. Вважається, що Угорщина наслідує приклад Анкари.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому минулого року переконало Швецію та Фінляндію відмовитися від тривалої політики нейтралітету.

Обидві країни бачать НАТО з положенням про колективну оборону як найкращий спосіб гарантувати свою безпеку.

Більшість членів Альянсу швидко ратифікували їхні заявки, стверджуючи, що Фінляндія, яка має 1300 км кордон із Росією, спільно зі Швецією зміцнять НАТО у Балтії.

Зокрема минулого тижня парламент Туреччини схвалив членство Фінляндії.

Водночас Анкара гальмує Швецію, заявляючи, що країна не сприймає всерйоз занепокоєння щодо безпеки та не дотримується своїх зобов’язань угоди, укладеної в Мадриді минулого року.

Угорщина наслідувала приклад Туреччини, відкладаючи ратифікацію.

Швеція розкритикувала Туреччину за порушення прав людини та недотримання демократичних стандартів, що дратує політиків в Анкарі.

Туреччина стверджує, що Стокгольм переховує членів терористичних угруповань та вимагає їх екстрадиції як крок до ратифікації членства, Швеція це звинувачення заперечує.

Анкара виступала проти протестів у Стокгольмі, під час яких була спалена мусульманська священна книга Коран, а в іншому випадку опудало Ердогана повісили. У Швеції зауважили, що дотримуються закону про свободу слова.

14 травня в Туреччині відбудуться вибори, які ставлять перед Ердоганом найбільший політичний виклик за два десятиліття перебування при владі. Проблема НАТО може допомогти відвернути увагу виборців від кризи вартості життя.

Натомість перемога опозиції — реальна можливість — підвищить шанси Швеції на швидкий вступ.

Коли вибори закінчаться, шлях Швеції стане яснішим, проте, затвердження не гарантується.

Швеція заявляє, що виконала Мадридську угоду, включаючи жорсткіші закони про боротьбу з тероризмом, водночас пояснила, що деякі інші вимоги Анкари неможливо виконати.

Раніше Туреччина мала суперечки з союзниками по НАТО і відступила.

“Попередні інциденти були вирішені тиском, переговорами та деякими поступками з боку союзників. Я сподіваюся, що цього можна досягти і тут”, — зазначив директор Інституту турецьких досліджень Стокгольмського університету Пол Левін.

Водночас Швеція вже заявила, що зараз її безпекова ситуація краща, ніж до подання заявки в НАТО. Країна отримала запевнення у підтримці від таких країн, як Сполучені Штати, Велика Британія та Німеччина.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що “неможливо уявити, щоб Альянс не підтримав Швецію”, якби їй загрожувала небезпека.

Швеція вже тісно співпрацює з НАТО, і інтеграційні заходи просуваються вперед. Країна має потужні військово-повітряні сили та підводний флот, адаптований до умов Балтійського моря, що є поштовхом для НАТО в регіоні.

Чому НАТО потребує вступу Швеції та Фінляндії

Обидві країни мають відносно сильні війська. Фінляндія може мобілізувати 285 000 особового складу та 650 танків. Швеція має сильні військово-повітряні сили та підводний флот, адаптований до умов Балтійського моря. Стратегічно дві країни “затикають дірку” на лінії фронту НАТО проти Росії, водночас дозволяючи альянсу спрямувати свою силу на Балтійський регіон, пояснюють у Reuters.

Західні офіційні особи кажуть, що швидкий вступ Швеції та Фінляндії не лише розширить можливості та охоплення НАТО, але й може вплинути на більш нагальні проблеми, як-от надання танків Україні.

За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень, у Фінляндії в експлуатації або на зберіганні знаходиться близько 200 танків Leopard 2 німецького виробництва.

Фінляндія має понад 1287 км сухопутного кордону з Росією. Вступ до НАТО означає, що  довжина кордону між країнами НАТО та Росією подвоїться, збільшившись до приблизно 2574 км.

Раніше Ердоган заявив, що Швеція та Фінляндія повинні депортувати або екстрадувати до Туреччини до 130 “терористів”, перш ніж турецький парламент схвалить їхні заявки на вступ до НАТО.

8 січня прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що впевнений, що Туреччина схвалить заявку країни на вступ до військового альянсу НАТО. Проте Швеція не може  виконати всі умови, які Анкара поставила умовою її підтримки.

Одначе у Швеції ухвалили поправки до конституції, щоб прийняти більш жорсткі антитерористичні закони. Такий крок був ключовою вимогою Туреччини стосовно схвалення заявки Стокгольма на членство в НАТО.

4 квітня Фінляндія офіційно стала 31-м членом НАТО.