ЮНЕСКО: За 14 років вбито понад тисячу журналістів, переважно — розслідувачів

Про це пише пресслужба міжнародної організації ЮНЕСКО.

2 листопада – Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів.

Одне з найважливіших завдань журналістів полягає в тому, щоб зробити правду суспільним надбанням. За словами генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, робота журналістів полягає в тому, щоб “говорити правду можновладцям”.

Це передбачає вміння виявляти, відбирати та перевіряти на правдивість факти, а потім коректно викладати їх зміст. Але за прагнення нести людям правду дуже багатьом журналістам доводиться платити високу ціну.

Правда з владою не завжди йдуть пліч-о-пліч: у період з 2006 року по 2020 рік у світі при виконанні службових обов’язків було вбито майже 1200 журналістів. Чимало з них загинули під час роботи в умовах збройних конфліктів. Однак, більшість журналістів загинули при розслідуванні справ, що стосувалися корупції, незаконної торгівлі, зловживань у політиці, порушень прав людини або заподіяння шкоди навколишньому середовищу.

Загроза життю – не єдина небезпека, з якою зіштовхуються журналісти. Зазіхання на представників ЗМІ можуть відбуватися у формі залякувань, викрадень, побоїв, позбавлення волі або переслідувань. З перешкоджанням діяльності журналісти та журналістки зіштовхуються як у реальному житті, так і у віртуальному.

9 із 10 злочинів проти журналістів лишаються безкарними. 

Згідно з даними громадської організації “КримSOS” та Інституту масової інформації, протягом цьогоріч в Україні вже зафіксовано 153 випадки порушень свободи слова. Дві третини порушень стосуються фізичної агресії щодо журналістів – зокрема, у 2021 році сталося 19 випадків побиття журналістів, зафіксовано 80 випадків перешкоджань, 12 погроз.

Ще одним викликом стала пандемія COVID-19, яка використовується представниками місцевої влади як протизаконний привід недопуску журналістів на засідання сесій, робочих груп місцевих рад, а також деякими судами — як формальний привід недопуску журналістів на судові засідання.

12 журналістів, громадян України, зараз у в’язницях або під домашнім арештом в Російській Федерації та тимчасово окупованому Криму. Їх затримали з політичних мотивів – справи цих журналістів сфабриковані та розглядаються з численними порушеннями права на справедливий суд. Деяких із них катували для того, щоб вибити визнання їхньої вини. 

10 з 12 ув’язнених журналістів – кримські татари. Російські силовики затримали їх за висвітлення переслідувань жителів Криму.

• Вересень 2021 року для #Букв став місяцем боротьби з постійними DDoS-атаками, які тривали кілька тижнів поспіль. Атаки розпочалися  після публікації новини про невдалий запуск ракети Alpha, здійснений компанією Firefly Aerospace Максима Полякова. А через тиждень після початку атаки розпочалась її друга хвиля – цього разу точкою відліку стала публікація матеріалу про розслідування CNN щодо “вагнерівців” та провалу операції, в результаті якої їх мали затримати в Україні.
• Нагадаємо, ведуча ток-шоу “Зворотний відлік” на телеканалі “UA: Перший” Мирослава Барчук заявила про тиск із боку Офісу президента України Володимира Зеленського.
• Раніше журналіст Вадим Комаров був побитий в центрі Черкас 4 травня 2019 року і після 46 днів перебування в реанімації помер. Попри два десятки проведених експертиз, півтори тисячі опитаних свідків та 17 записів камер спостереження, на яких зафіксовано особу нападника, справу за два роки навіть не передано до суду.
• Міжнародна організація “Комітет захисту журналістів” (CPJ) повідомила, що 83% вбивств журналістів за останнє десятиріччя — досі нерозкриті. Серед лідерів — Мексика, Сомалі, Індія, Ірак та Афганістан.