Про це інформує CNN.
Під час спільної пресконференції зі своїм фінським колегою в Гельсінкі, Бербок зазначила, що вступ країн лише посилить блок.
За минулі місяці я чітко дав зрозуміти всім членам НАТО, особливо тим двом, які ще не ратифікували, що швидка ратифікація не тільки відповідає духу альянсу, але й тому, що це зробить нас сильнішими як альянс”.
Міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Гаавісто додав, що країна очікує двох останніх ратифікацій Угорщини та Туреччини, наголосивши, що він сподівається, що виконання “усіх умов, які поставила Туреччина”, призведе “до дуже швидкого процесу ратифікації”.
Гаавісто висловив сподівання, що і Фінляндія, і Швеція зможуть стати членами НАТО до середини літа, додавши, що “конфлікт недалеко від нас”.
Дві скандинавські країни оголосили про свій намір приєднатися до НАТО в травні 2022 року, поклавши край десятиліттям нейтралітету після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, що спричинило раптову зміну ставлення до блоку.
Усі 30 держав-членів НАТО повинні ратифікувати заявки на вступ, однак Туреччина та Угорщина ще мають їх затвердити.
Турецько-шведські відносини зазнали серйозного удару наприкінці січня після мітингу біля турецького посольства в Гельсінкі, під час якого антиімміграційний політик підпалив копію Корану. Інцидент викликав гнів в Анкарі, де протестувальники вийшли на вулиці та у відповідь спалили шведський прапор біля посольства Швеції.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган раніше заявив, що він позитивно ставиться до вступу Фінляндії до НАТО, але не до Швеції, “поки вона допускає напади на священну книгу ісламу Коран”. Туреччина також заявила, що Швеція повинна зайняти чіткішу позицію щодо тих, кого вона вважає терористами, в основному курдських бойовиків та групи, яку Анкара звинувачує у спробі державного перевороту в 2016 році.
Зауважимо, Туреччина відклала головну зустріч зі Швецією та Фінляндією, яка мала на меті залагодити розбіжності щодо їхніх пропозицій приєднатися до Організації Північноатлантичного договору, що посилило протистояння відносно розширення альянсу у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Згодом стало відомо, що попри розбіжності з Туреччиною, Фінляндія, як і раніше, має намір вступити до НАТО разом зі Швецією. З точки зору безпеки в регіоні Балтійського моря і в північних країнах було б дуже добре, якби і Швеція, і Фінляндія стали членами Північноатлантичного альянсу, 7 лютого пояснив глава МЗС Фінляндії Пекка Гаавісто.
Чому НАТО потребує вступу Швеції та Фінляндії
Обидві країни мають відносно сильні війська. Фінляндія може мобілізувати 285 000 особового складу та 650 танків. Швеція має сильні військово-повітряні сили та підводний флот, адаптований до умов Балтійського моря. Стратегічно дві країни “затикають дірку” на лінії фронту НАТО проти Росії, водночас дозволяючи альянсу спрямувати свою силу на Балтійський регіон, пояснюють у Reuters.
Західні офіційні особи кажуть, що швидкий вступ Швеції та Фінляндії не лише розширить можливості та охоплення НАТО, але й може вплинути на більш нагальні проблеми, як-от надання танків Україні.
За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень, у Фінляндії в експлуатації або на зберіганні знаходиться близько 200 танків Leopard 2 німецького виробництва. Західні посадовці вважають, що до вступу Фінляндії в НАТО вона навряд чи дозволить перекинути танки в Україну, оскільки має захищати 830-мильний кордон з Росією.
Зауважимо, нещодавно міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто не виключив, що заявку країни на членство в НАТО буде розглянуто не разом зі Швецією. Утім, стверджувати, що так відбудеться, ще зарано.
Раніше Ердоган заявив, що Швеція та Фінляндія повинні депортувати або екстрадувати до Туреччини до 130 “терористів”, перш ніж турецький парламент схвалить їхні заявки на вступ до НАТО.
8 січня прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що впевнений, що Туреччина схвалить заявку країни на вступ до військового альянсу НАТО. Проте Швеція не може виконати всі умови, які Анкара поставила умовою її підтримки.
5 грудня 2022 року уряд Фінляндії офіційно запропонував парламенту схвалити вступ країни до НАТО. Міністр закордонних справ країни Пекка Хаавісто заявив, що країна “просунулась у процесі вступу до альянсу ще на один крок”.
Тоді як у Швеції ухвалили поправки до конституції, щоб прийняти більш жорсткі антитерористичні закони. Такий крок був ключовою вимогою Туреччини стосовно схвалення заявки Стокгольма на членство в НАТО.
- 23 січня президент Туреччини Таїп Ердоган заявив, що Швеції не варто очікувати підтримки Анкари щодо членства в НАТО після протесту біля турецького посольства в Стокгольмі, зокрема зі спаленням Корану.
- На початку листопада минулого року Туреччина наполягала на тому, щоб Швеція врегулювати питання з курдами. Анкара чекає реалізацію заяв від Стокгольма, щоб зняти вето на вступ до НАТО.
- 8 листопада 2022 року турецький президент Реджеп Таїп Ердоган після закінчення зустрічі зі шведським прем’єр-міністром Ульфом Крістерссоном заявив, що Анкара не була готова дати згоду на вступ Швеції до НАТО. Водночас наголосив, що Швеція робить “позитивні кроки” у правильному напрямку, але щоб її членство в Північноатлантичному альянсі стало реальністю, необхідні подальші дії.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив впевненість, що ратифікацію заявок Швеції та Фінляндії на вступ до Альянсу “буде завершено вчасно”. Він також очікує, що у 2023 році країни приєднаються до нього.
