Країні вдалося подолати пік спалаху без введення жорстких карантинних обмежень, штрафів і масового тестування. Як Японія досягла цього і які уроки можна винести з її досвіду, розбиралися журналісти агентства Bloomberg.
Варто відзначити, що режим надзвичайного стану в Японії менш суворий, ніж в інших країнах світу. Так, надзвичайний стан дає право губернаторам у постраждалих від коронавірусу регіонах просити людей залишатися вдома. Вони також можуть просити про призупинення діяльності організацій і роботи закладів, де скупчується багато людей. Санкції за можливі порушення не передбачаються.
Пересування жителів не обмежувалося, а бізнес (від ресторанів до перукарень) не призупиняв роботу.
Крім того, влада Японії не впроваджувала спеціальних мобільних додатків, які б відстежували пересування громадян.
У країні немає спеціалізованого центру з контролю і профілактики захворювань. Що стосується масового проведення тестів на COVID-19, то в Японії це не практикували.
У країні протестували всього 0,2 % населення. Це один із найнижчих показників серед розвинених держав.
Незважаючи на це, в Японії з середини квітня фіксувалося поступове зниження кількості нових випадків коронавірусу. А протягом останнього тижня повідомлялося про декілька десятків випадків COVID-19 на добу на всю країну.
Фото: bloomberg.com
У Токіо з його багатомільйонним населенням показники нових заражень знизилися до однозначних чисел. Наприклад, у п’ятницю повідомлялося про три нові випадки захворювання в місті (це найнижчий показник з початку квітня).
Число летальних випадків у країні досягло позначки 808 (при 16,5 тис. заражень). Це найменша кількість смертельних випадків серед групи країн “Великої сімки”, куди входить Японія.
Уже в понеділок японський уряд може остаточно скасувати режим надзвичайного стану. Раніше його було скасовано у частині префектур.
Те, як Японії вдалося впоратися з епідемією COVID-19 без жорстких заходів, які практикуються іншими країнами, викликало чимало дискусій. Експерти намагалися знайти універсальну причину такої досить успішної боротьби з вірусом, але однозначних висновків досягти поки не вдалося.
“Просто глянувши на показники смертності, ви можете сказати, що Японія досягла успіху. Але навіть експерти не знають причини”, – зазначив у коментарі Bloomberg Мікіхіто Танака, професор Університету Васеда.
Незважаючи на це, деякі висновки і уроки з японського досвіду боротьби з коронавірусом винести все ж можна.
Відстеження контактів
Експерти, з якими консультувалися журналісти Bloomberg, назвали низку факторів, які допомогли Японії в протистоянні вірусу.
Один із ключових – моментальне реагування на ранніх етапах і відстеження контактів інфікованих людей.
В Японії почали відстежувати ланцюжки контактних осіб відразу ж після того, як у січні були підтверджені перші випадки зараження. Таке швидке реагування стало можливим завдяки мережі центрів громадської охорони здоров’я. В них станом на 2018 рік працювали більше половини з 50 тисяч медичних сестер, які мають досвід відстеження ланцюжків передачі інфекцій.
Ці центри зосереджувалися на виявленні так званих кластерів захворювання (випадків масового зараження – наприклад, у клубах або лікарнях) – до того, як вірус вийде з-під контролю.
Як зазначає Bloomberg, у США і Великій Британії лише згодом почали вдаватися до подібних методів.
Фото: Soichiro Koriyama/Bloomberg
Досвід “Diamond Princess” і правило “трьох С”
Допоміг японцям усвідомити всю серйозність ситуації з COVID-19 і спалах цього вірусу на круїзному лайнері “Diamond Princess”.
Судно вийшло в черговий рейс у січні і прибуло на початку лютого в Йокогаму. Серед пасажирів виявився заражений коронавірусом житель Гонконгу, який ще 25 січня висадився на берег.
Згодом на судні проводили масове тестування і виявили COVID-19 у сотень пасажирів, а також членів екіпажу. Лайнер тривалий час перебував на карантині. Пасажирам не дозволяли зійти на берег.
Ситуація з “Diamond Princess” дала японським фахівцям безцінні дані про те, як і з якою швидкістю поширюється новий коронавірус, а також усвідомлення того, чим загрожує подібний спалах у масштабах всієї країни.
Як наголосив Мікіхіто Танака, в той час багато країн вважали вірус “чужою проблемою”, яка їх не торкнеться. Але в Японії вже тоді зрозуміли серйозність загрози.
“Для Японії це було схоже на палаючу машину прямо біля твого будинку”, – заявив Танака.
Фото: Toru Hanai/Bloomberg
Саме тоді, в лютому, в Японії була сформована Рада експертів з протидії COVID-19, до якої увійшли фахівці з різних напрямків медицини. Вони досліджували випадки захворювань, зокрема ситуації масових заражень (“кластери”), і виробили рекомендації для уряду, бізнесу і громадян.
Ставка була зроблена на уповільнення темпів поширення вірусу і запобігання масовому зараженню. При цьому не ставилася мета виявити кожного хворого в країні.
Японські експерти розробили правило “трьох С” – чого слід уникати, щоб залишатися здоровими. Вони дійшли висновку, що масове зараження можливе при наявності трьох умов: закритого простору з поганою вентиляцією, скупчення людей і розмов у тісній близькості / тісних контактів (сlosed spaces, crowded spaces and close-contact settings).
“Соціальне дистанціювання може бути дієвим, але воно не допомагає продовжувати нормальне соціальне життя. Правило “трьох С” – набагато більш прагматичний підхід і дуже ефективний”, – повідомив Кадзуто Судзукі, професор із Університету Хоккайдо.
Серед інших чинників, які допомогли Японії протистояти COVID-19, експерти назвали самосвідомість японців у питаннях охорони здоров’я, турботи про своє здоров’я.
Деякі дослідники стверджували, що штам вірусу, що поширюється в Японії, міг бути іншим і менш небезпечним, ніж той, з яким стикаються інші країни. Про це, зокрема, писали вчені з Лос-Аламоської національної лабораторії в США. Вони стверджували, що в Європі поширювався новий мутований штам коронавірусу, що відрізняється від “азіатської версії”. Але це дослідження зазнало критики і потребує подальшого підтвердження.
Як наголошується в статті, виникає також і низка запитань до японського методу боротьби з епідемією. Так, у країні не проводиться масове тестування. Це може призвести до того, що безсимптомні носії коронавірусу або люди з легкими симптомами захворювання спровокують повторний спалах COVID-19.
Наприклад, у квітні в одній з лікарень Токіо були зроблені тести пацієнтам, госпіталізованим з іншими захворюваннями (не з COVID-19). В результаті у приблизно 7 % протестованих виявили коронавірус.
У статті вказано, що реальні масштаби поширення вірусу в Японії можуть приблизно в 20 разів перевищувати офіційні цифри.
Відповідно до припущень японських фахівців, якщо в країні виникне друга хвиля епідемії, вона може бути гіршою за першу. У зв’язку з цим вони радять підготуватися до неї.
“Ми повинні припустити, що друга хвиля може бути набагато гіршою, ніж перша, і підготуватися до неї. Якщо наступний спалах буде гіршим, медична система вийде з ладу”, – повідомив журналістам Bloomberg фахівець з інфекційних захворювань, професор Йошіхіто Нікі.
Тим часом місцеві чиновники почали робити заяви про можливу фазу, при якій люди “будуть жити з вірусом”. Також звучали заяви, що знищити коронавірус повністю неможливо.
Фото: Buddhika Weerasinghe/Bloomberg
Економічні наслідки
Хоча Японії і вдалося уникнути гіршого сценарію в сфері охорони здоров’я, епідемія вдарила по її економіці.
Так, країна вступила в рецесію за підсумками першого кварталу 2020 року, і її може очікувати серйозний економічний спад. Економісти попереджають про значне погіршення ситуації в другому кварталі.
Кількість туристів станом на квітень впала на 99,9 % після того, як країна закрила свої кордони через епідемію. Саме туристична галузь раніше розглядалася як драйвер зростання японської економіки.
- В Японії вирішили відмовитися від жорсткого карантину, оскільки “знищення коронавірусу неможливе” та потрібно захистити економіку.
- Влада Японії вирішила в якості економічної підтримки роздати жителям по 100 тисяч ієн ($ 930).
