На Банковій влаштували обговорення тиску на «Суспільне»: як це було

25 жовтня в Офісі президента відбулося засідання Ради з питань свободи слова та захисту журналістів. Темою став тиск на “Суспільне”, про що раніше заявляли журналісти.

Четвер, 28 жовтня 2021, 19:33

Стенограму зустрічі опублікував “Детектор медіа”. Найголовніше з нього зібрали #Букви.

Позиція “Суспільного”

Ведуча програми “Зворотний відлік” Мирослава Барчук коротко розповіла про два епізоди, які й стали причиною конфлікту влади та “Суспільного”.

  • Перший епізод був два тижні тому, 11 жовтня. Пресслужба “Слуги народу” пояснила, що профільні депутати не зможуть прийти на ефір щодо енергетики, тож прийдуть двоє не профільних. Гостьова редакторка пояснила, що у такому разі немає сенсу запрошувати двох, достатньо одного, але у пресслужбі “Слуги народу” висунули ультиматум номер один: або двоє депутатів, або нікого. 

Потім редакторку переадресували до Рени Назарової, пояснивши, що вона готує гостей до ефіру від Офісу Президента. Водночас посади цієї жінки не назвали, але сама Назарова заперечила, що працює в ОПУ. 

“З цього ми зрозуміли, що роль Рени Назарової тіньова. Мої джерела в Офісі Президента кажуть, що це контактна особа Михайла Подоляка і вона є частим гостем в ОП. Про це пише і “Українська правда”, що за їхніми джерелами Рена Назарова погоджує з Подоляком (заступником голови ОПУ, – ред.) спікерів.” – каже Барчук.

Саме Назарова відмовилася делегувати нардепів “СН” на ефір про енергетичну безпеку. На шоу не було представників влади.

Тоді на програму запросили депутатку Людмилу Буймістер, яка вже була опозиційною.

Наступного дня колишній журналіст, блогер Сергій Лещенко розкритикував запрошення нардепки на шоу.

  • Другий епізод стосувався 18 жовтня. Під час запрошення “слуг” на ефір журналісти отримали другий ультиматум: нардепи від “СН” прийдуть, якщо відмовлять Гео Леросу, якого запросили раніше. 

“Ми не пішли на другий ультиматум, і знову на ефірі не було жодного представника монобільшості, що для нас означає зрив ефіру, перекос і дисбаланс. Наступного дня Сергій Лещенко присвячує цілих десять хвилин свого ефіру аналізу токшоу “Зворотний відлік” і розказує, що Суспільне працює, як пропагандистський “5 канал”, бо не запросило на ефір представників монобільшості, і ефір незбалансований”, – розповіла Барчук.

Звинувачення у тиску

Барчук зазначила, що редакція програми вважає дії Банкової тиском.

“Що ми вважаємо тиском на програму? Перше – ультиматуми щодо кількості гостей, це є тиск. Особливо якщо програма профільна і нам потрібні експертні спікери, а нам нав’язують двох неекспертних гостей під загрозою неявки на ефір. Це тиск. Друге – вимоги щодо відмови вже запрошеним гостям і погрози в іншому разі  не прийти. Це тиск. Третє – бойкот програми в разі невиконання ультиматумів – це тиск, це фактично зрив ефіру, і ми стаємо легкою здобиччю, легкою ціллю критиків щодо порушення журналістських стандартів. І четверте – коли «слуги» не приходять на ефір і того ж вечора анонімний телеграм-канал і близькі до Банкової блогери технологічно поливають нас брудом і знищують нашу репутацію за те, що ми, мовляв, не запросили «слуг», – це тиск. Ми сприймаємо це як інформаційну атаку, як тиск на нашу редакцію. Ось, якщо коротко, це наша позиція”, – сказала Барчук.

Про Гео Лероса

Членкиня Ради з питань свободи слова та захисту журналістів Тетяна Попова попросила Барчук прокоментувати версію, що “слуги” відмовилися йти на ефір, оскільки Лероса покликали в останній день. Журналістка спростувала ці чутки. За її словами, нардепа запросили заздалегідь.

Член Ради Максим Кречетов запитав, чи не вважає Барчук ультиматумом те, що журналісти принципово відмовилися скасувати запрошення “провокатора” Лероса на ефір.

“Тобто у вас був вибір: або залишити позафракційного Гео Лероса, який нікого не представляє, бо його було виключено з фракції, або мати двох ключових спікерів від фракції. Ви робите вибір на користь Гео Лероса, не хочете перевести його на якийсь інший ефір, тоді спікери відмовляються, ви з цим погоджуєтеся, а після того кажете, що їхній неприхід на цей ефір є тиском на свободу слова. Взагалі, це дуже соромно чути від людини, яка Премію Гонгадзе має”, – сказав Кречетов.

Після цих слів головуючий Вадим Міський попросив Барчук не сприймати висловлювання окремих членів Ради, як позицію всього органу.

Після цього Барчук почала відповідати, але Кречетов її постійно перебивав. Головуючий пригрозив йому позбавленням права слова.

Журналістка наголосила, що вибір щодо запрошення гостей здійснює редакція, а не пресслужби політичних сил. 

Про Рену Назарову

Під час дискусії Кречетов також запитав, чому журналісти не попросили посвідчення Рени Назарової перед тим, як звинуватити Офіс президента у тиску на ЗМІ. 

Однак йому апелював колега Павло Єлізаров. Він пояснив, що це в межах робочої комунікації журналістів та пресслужб існує явище переадресації, при цьому ніхто не запитує посвідчення.

У розпал суперечки Кречетов заявив, що журналісти мали з’ясувати, яка посада у Рени Назарової, а потім публічно заявляти, що “Офіс президента придушив свободу слова”.

У залі почався шум.

Згодом Попова повідомила, що у Рени Назарової є посвідчення з Верховної Ради.

Керівниця Директорату з питань інформаційної політики ОПУ Ірина Побєдоносцева підтвердила, що Назарова стосунку до Офісу президента не має.

Однак Барчук наголосила, що пресслужба “СН” скеровувала гостьового редактора до Рени Назарової “як до людини з Офісу Президента”. Журналістка також надала скриншот.

На це Побєдоносцева відповіла, що “як хто в кого записаний в телефоні – це не є маркування, ким насправді”. Проте Барчук заперечила, адже працівниця пресслужби “СН” представила Назарову  саме як людину з ОПУ.

Тиск і звинувачення: що сказала Влащенко?

Членкиня Ради, телеведуча Наталія Влащенко під час дискусії визнала, що інколи виникають непорозуміння з пресслужбою “СН”. Однак майже завжди можна домовитися.

Натомість вона заявила про тиск на журналістів з боку деяких ресурсів, зокрема “Детектора медіа”. Влащенко зазначила, що ресурс “систематично роками пише і принижує ряд журналістів”. На думку журналістки, це також тиск.

Водночас колеги Влащенко зазначили, що це її суб’єктивна думка.

Чи були конфлікти з ОПУ раніше?

Барчук, відповідаючи на одне з запитань, визнала, що раніше у “Суспільного” не було конфліктів з ОПУ. Всі домовленості виконувалися.

Журналістка також зізналася, що не завжди редакторам “Суспільного” вдається без непорозумінь комунікувати з нардепами. Водночас ультиматумів ніхто з політиків не ставив.

Про Павла Казаріна

Під час дискусії медіаменеджер Лаврентій Малазонія заявив, що у співведучого Барчук – Павла Казаріна – є російський паспорт.

Водночас Барчук не захотіла це коментувати, відповівши, що це не стосується дискусії.

Однак Малазонію підтримав Кречетов, який спробував розвинути тему громадянства Казаріна.

“Громадянин Росії каже, що на нього тисне Офіс президента”, – сказав Кречетов.

Однак на цьому цю тему закрили.

Чи було порушення Кримінального кодексу?

Журналістка Барчук зауважила, що в межах ситуації, що склалася, справді не було порушення Кримінального кодексу.

“Все, що я сказала – в етичних рамках, а не в рамках Кримінального кодексу… Я ще раз перерахую. Вибір – ходити чи не ходити до нас в гості – це вибір народних депутатів. Але це не вибір пресслужби, яка блокує похід народних депутатів, і народні депутати скаржаться нам на це. Тобто, пресслужба не може блокувати похід депутатів на канал, ставити нам ультиматуми і вимоги”, – сказала Барчук.

Що сказав Михайло Подоляк?

Під час свого виступу заступник голови ОПУ Михайло Подоляк виголосив свою позицію. За його словами, впродовж останніх 1,5 року жодного тиску на ЗМІ чи втручання у роботу журналістів з боку ОПУ не було. 

За словами Подоляка, на цьому наполягає президент задля формування “нового типу держави” – компактнішого й професійнішого.

Однак Подоляка дратує, коли шоу та канали обирають “ангажовану позицію” й упереджено ставляться до спікерів.

“Функція журналіста-модератора – не бути одним з ангажованих суб’єктів, атакуючи іншого представника. Ось це дратує. Так, не всі депутати, не всі міністри, не всі заступники міністрів хочуть йти на ефіри, знаючи наперед упереджене ставлення ведучого. Але знову ж таки, я особисто не вважаю це проблемою, я вважаю це проблемою зростання. Тобто ви поступово самі прийдете до погляду розуміння, що нейтральна модерація – це особиста репутаційна цінність. Я вважаю, у нас, на жаль, у країні дуже мало журналістів із високим ступенем репутаційної цінності. Тобто коли ти туди прийдеш і ти точно знаєш, що зможеш на рівних розмовляти протягом усього ефіру”, – сказав Подоляк.

За його словами, команда Офісу президента ухвалила стратегію комунікації зі ЗМІ на початку роботи. Подоляк зазначив, що це “пояснювальна стратегія”, яка передбачає відкритість.

Також Подоляк запевнив, що на зв’язку з журналістами цілодобово, й закликав усе узгоджувати з ним.

Водночас заступник Єрмака уникнув прямої відповіді на запитання, чи знав він про ультиматуми “Суспільному”. Натомість Подоляк зазначив, що обговорення запрошення спікерів – “це не про свободу слова, а лише комунікація”.

“Про свободу слова – це якби я вам зателефонував і сказав: цю тему не беріть і не обговорюйте ні з ким. А якщо я вам подзвоню, навіть якщо я особисто зателефоную, і скажу: візьміть, будь ласка, цих спікерів, вони в цій темі з’їли пуд солі, вони готові розмовляти з вами. Отоді ви мені скажете: ні, не хочу. Це нормальна суперечка, але це суперечка про технологію, а не про свободу слова”, – сказав Подоляк.

Однак Барчук зазначила, що це спроба підмінити поняття.

“Наша претензія полягала в тому, що нам висунули вимоги,  за яких депутати прийдуть. Якщо ми не виконаємо цих вимог, то вони не прийдуть. Ми не виконали цих вимог, і вони не прийшли. Ми були готові на двох народних депутатів на останньому ефірі, але нам виставили стоп-лист щодо Гео Лероса. Гео для мене такий самий депутат, які всі інші, я не маю до нього жодного відношення. Це просто стоп-аркуш. І третє – це “мочилово”, яке роблять близькі до вас блогери, до Банкової, які просто знищують нашу репутацію. Ось що я маю на увазі, коли говорю про тиск”, – сказала Барчук.

Подоляк додав, що схвально оцінює денні ефіри “Суспільного”, радить спікерам відвідувати їх та ненадто розуміє претензії до ОПУ.

Про Сергія Лещенка

Подоляк наголосив, що нібито жодних блогерів не просить робити контент на певну тему. Щодо Лещенка заступник голови ОПУ зауважив:

“Дивіться, Лещенко в мене не працює. Якщо хочете, вам треба було запросити його, поставити відповідні запитання, послухати його позицію. Я не буду йому дзвонити й говорити “пане Сергію Лещенко, не робіть це чи робіть”, “пане Дмитре Литвин, не робіть це чи робіть”. Я не модерую приватні облікові записи, я не хочу цього робити, ще раз повторю”.

Позиція президента

Подоляк зазначив, що Зеленський не повинен коментувати конфлікт “Суспільного” з пресслужбою “СН”, адже це не він порушив свободу слова.

“Президент тут до чого? Партія нехай вийде та скаже, розберуться – Палійчук, Назарова, Арахамія”, – сказав Подоляк.

Готування спікерів

Подоляк переконаний, що політики не повинні відмовлятися від ефірів, на які їх кличуть. Однак він проти того, щоб нардепи й чиновники приходили непідготовленими. На заклик займатися цією підготовкою заступник голови ОПУ відповів:

“Готовність спікера – це психологічна насамперед готовність, це готовність інтелектуально розвиватись. Людина може говорити з вами віч-на-віч, камера включилася – вона губиться, психологічно губиться. Ось хай він приходить і сидить”.

Підсумки

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко назвав тему, що обговорювалася, резонансною. Він запропонував сформувати позицію влади щодо цього, публічно запевнити журналістів, що їхній діяльності не заважатимуть.

Також Томіленко озвучив ідею щодо проведення засідання Ради із представниками пресслужби “СН”.

“Ми готові до співпраці зі пресслужбою, просимо нам не висувати ультиматуми, і ми готові далі конструктивно працювати, як належить… Народні депутати присягають народу України і вони для мене мають певну суб’єктність. Тому важливо, щоб з ними був діалог, а не лише з контролювальною функцією пресслужби”, – підсумувала Барчук.

Тиск на “UA: Перший”

Раніше Офіс президента випустив документальну стрічку “30 років незалежності. За лаштунками”, яка оповідає про творців свята тридцятиріччя відновлення Незалежності України. В центрі уваги — голова ОПУ Андрій Єрмак та його заступник Кирило Тимошенко.

Фільм 24 вересня показали ICTV, “Інтер”, “Україна 24” та “Україна”, “1+1”. Також продемонстрував стрічку російськомовний державний телеканал “Дом”.

Наступного дня, 25 вересня, стрічку побачили й глядачі  “UA: Перший”.  Факт показу стрічки суспільним мовником обурив представників галузі. Зокрема, свою позицію висловила Наталія Лигачова, шеф-редакторка “Детектора медіа” (українська громадська організація, що займається інформуванням читачів стосовно найважливіших подій в українському і світовому інформаційному просторі та на медіаринку). Лигачова акцентувала й на тому, що стрічка містила дезінформацію.

30 вересня наглядова рада суспільного мовника обговорювала це питання, утім спільної заяви ухвалено не було.

Впродовж тижня жоден член правління або наглядової ради не висловив публічно думки стосовно доречності показу такого фільму на телеканалі “UA: Перший”.

Членкиня наглядової ради “Суспільного” Оксана Романюк та голова наглядової ради Світлана Остапа в коментарі #Буквам висловили власні позиції щодо показу стрічки. Обидві вважають цю стрічку піарною. 

Член наглядової ради Лаврентій Малазонія у коментарі #Буквам висловив думку, що на членів правління мовника чинився тиск.

Питання щодо тиску на телеканал поставало під час засідання наглядової ради 30 вересня. Згідно з протоколом засідання, член наглядової ради  у творчій сфері Євген Глібовицький зауважив, що не було конкретних дзвінків чи вимог показати цей фільм, однак тиском можуть бути не дзвінки чи певні дії конкретних посадовців, а низка обставин, на які впливають ці посадовці.

Після показу суспільним телеканалом “UA: Перший” піар-фільму Офісу президента про урочистості з нагоди Дня Незалежності правління вирішило створити спеціальну колегію, що визначатиме, чи пускати в етер такі матеріали.

  • Нагадаємо, раніше заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко заявив, що для Володимира Зеленського хочуть створити пул з 25-30 журналістів, які зможуть ставити президентові запитання на пресконференціях.
  • Також повідомлялося, що в  Офісі президента створять пул блогерів, які в соціальних мережах будуть висвітлювати позитивні тренди у внутрішній політиці країни.
  • У грудні 2020 року Володимир Зеленський порівняв журналістів українських Інтернет-видань з “жіночками”, що сидять на лавці біля під’їзду.
  • 6 червня, в День журналістів, Зеленський вирушив з представниками медіа до лісу на велосипедах. На зустрічі були присутні близько 30 журналістів, серед них — BBC Україна, РБК-Україна, ТСН тощо.
Теги: Офіс Президента, Мирослава Барчук, Михайло Подоляк, свобода слова, Суспільне ТБ, тиск на ЗМІ

Межа у Telegram

Підписатись