Про це на брифінгу повідомила голова ТСК, депутатка фракції “Слуги народу” Мар’яна Безугла.

Як сповіщалося, сьогодні, 10 вересня, ТСК має оприлюднити частину висновків щодо справи “вагнерівців”. О 15:30 розпочалося закрите засідання ТСК, яке, за словами Безуглої, станом на 17:00 ще тривало. 

Перед засіданням депутат “Голосу” Роман Костенко повідомив, що представників “ЄС” та “Голосу” не пустили на це засідання. “ЄС” та “Голос” стверджують, що у засіданні беруть участь лише представники “Слуги народу” та “ОПЗЖ” (делегований Ренат Кузьмін).

На брифінгу, який відбувся посеред засідання, Безугла оголосила деякі вже наявні висновки ТСК. Наводимо основні тези, озвучені головою ТСК. 

 Витягнення “вагнерівців” до України ініціювала СБУ

За словами голови ТСК, з 2018 року тривало документування інформації про можливих причетних до військової агресії РФ на Донбасі. В липні 2020 року СБУ ініціювала “витягнення” деяких з них до України.

“Було що? Був спеціальний розвідувальний захід в рамках постійної роботи безпосередньо ГУ розвідки. Велася і ведеться з 14-го року робота з документування інформації щодо осіб, які залучені тією чи іншою мірою до агресії з боку Російської Федерації, до дій в ОРДЛО тощо. В рамках цієї роботи у 2018-му році був відкритий новий етап. Документування осіб, вивчення питання приватних військових компаній, які беруть участь в збройній агресії РФ на сході. Ці компанії… Щоб їх вивчити, ознайомитися з їхньою структурою, функціоналом, хто бере участь, ГУ розвідки організувало роботу з опитування різних осіб, збір інформації. 

Було створено за типом типу фейкового сайту (для працевлаштування в нову ПВК — ред.). Співробітники ГУР МОУ вели співбесіди, щоб отримувати інформацію, як діє ПВК і хто в них бере участь. Було опитано сотні осіб. Надалі цей розвідувальний захід мав за мету збір інформації, ідентифікацію. Цей захід був завершений 6 липня 2020 року. 

У липні до ГУР МО звернулася СБУ, виникла ідея, щоб використати ту інформацію, яку документували, для певних активних дій. А саме — спробувати витягти частину осіб, які, передбачається, брали участь в збройних конфліктах. Насамперед Україну цікавить схід нашої країни, тимчасово окуповані території. Спробувати витягти їх з території РФ на територію України. Відповідно до ініціативи СБУ в липні був відкритий наступний спецзахід”, — сказала вона. 

Примусова посадка літака з “вагнерівцями” не планувалася

“Перше питання, звісно, це: “Чи була спецоперація?”. Безпосередньо санкціонованої спецоперації щодо примусової посадки турецького літака з “вагнерівцями” в України не було”, — оголосила Безугла на початку брифінгу.  

Згодом вона додала, що цей варіант розглядався.

“Але цей сценарій не розглядався як основний, не передбачався на етапі реалізації як основний, були опрацьовані ризики і вони очевидні. Це міжнародна ізоляція, потенціал конфлікту з нашим стратегічним партнером тощо”, — зауважила нардепка.

Кого намагалася витягнути Україна?

У рамках спецзаходу, який проводився, Україна прагнула витягти кілька десятків причетних до війни на Донбасі.

Було відібрано кілька десятків тих, хто становить оперативний інтерес. З них відібрано 33. … За попередніми даними, серед цих осіб могли бути свідки збиття “Боїнга”, — сказала вона. 

“Всі вони були громадяни Російської Федерацій, але це не заважає тому, щоб вони були громадянами й інших країн. Громадян України було 8. До ПВК “Вагнер” стосунок мали 17, за даними відомств, до бойових дій на сході — 28 з 33”, — додала нардепа.

При цьому 33-я особа, як вважається, була білоруським агентом, і залучена вже після того, як Україна виманила найманців до Мінська. 

Росія втрутилася у справу ще на етапі збирання  інформації про найманців

Безугла наголосила, що найманці довгий час не видавали себе. Коли це почало відбуватися, передбачувано, у справу втрутилися вже російські спецслужби.

“Йде збір інформації у 2018-му році. Починається новий етап, проводять опитування. Організовано типу що є можливість залучитися до нової ПВК, отримати гроші тощо. І ось. В опитуванні починають брати участь представники “Вагнера”. Виникає ідея проактивних дій. Хоча навіть для нас з вами попередньо очевидним є факт, що це уже не була тільки гра з українського боку. Що були дії з боку РФ. російських спецслужб. І чи контролювали ми з цього етапу ситуацію в повному обсязі?”, — сказала вона. 

Про це, за словами Безуглої, свідчить і те, що РФ безперешкодно випустила 32 найманців з країни.

“Тобто РФ 32 людини випустила безперешкодно, а Білорусь дала змогу їм безперешкодно потрапити на територію. Потім вже маємо дані що 33-й був білоруським агентом. Тобто уже в групі була особа, що працювала на спецслужби Білорусі. Тобто РФ підключилася на етапі документування, Білорусь — щонайменше на етапі формування цієї групи”, — каже вона. 

Україна планувала, що найманців затримає Туреччина

“Було визначено кілька сценаріїв щодо того, як витягти частину передбачуваних бойовиків з території РФ. Основний: літак з Москви до Стамбула. Далі, оскільки ситуація з коронавірусними обмеженнями виникла, цей сценарій змінився на літак з Мінська в Стамбул. Не було передбачено якоїсь посадки примусової. Основний сценарій передбачав просто перевезення і затримання в рамках міжнародної правової операції. Тому що ті 33 людини, із них багато були дані про те, що вони брали участь у війни в Сирії. З них понад 20 брали участь у збройній агресії Російської Федерації на Донбасі”, — розповіла Безугла.

За словами Безуглої, отримати цих осіб в Україну сподівалися  в рамках міжнародної правової взаємодії. 

“Після прибуття в Стамбул передбачувано вони були б затримані через те, бо проходять по різних базах даних і затримуються у кожній цивілізованій країні”, — додала вона. 

Україна не взаємодіяла з іншими країнами для реалізації спецзаходу

“Чи була це спільна спецоперація якась з нашими партнерами, спецслужбами інших країн? Ні. Це була суто українська… Це не була спецоперація, був спеціальний захід, суто український”, — наголосила Безугла. 

Скасування операції не було

Коли як основний варіант розглядався саме той, за яким найманці прямують до Стамбула з Мінська, українські спецслужби вирішили відтермінувати їхній переліт. Це було зумовлено наявністю інформації про втручання російських та білоруських спецслужб.

Наші спецслужби зробили висновки, що щось не так, вирішили відтермінувати рейс в Стамбул. В цей час аналізували ризики, що не було зроблено повною мірою”, — зауважила голова ТСК. 

“Ніхто не приймав рішення щодо згортання операції. Після того, як було відтермінування, були куплені квитки в Стамбул. Тобто скасування не було”, — зазначила Безугла. 

Як відомо, наприкінці липня 2020 року правоохоронні органи Білорусі заявили, що затримали під Мінськом бойовиків російської приватної військової компанії “Вагнер”. Тоді заявили, що було отримано інформацію про прибуття на територію країни понад 200 бойовиків “для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії”, однак затримали лише три десятки осіб. 

24 червня 2021 року президент Володимир Зеленський в інтерв’ю програмі “VIP з Наталією Мосейчук” на “1+1” визнав, що тоді телефонував Олександру Лукашенку щодо “вагнерівців” та їхньої екстрадиції.

14 серпня 2020 року стало відомо, що Білорусь передала затриманих найманців Росії попри запити Офісу генерального прокурора щодо передачі їх українській стороні.

ТСК визнає, що спецзахід був спланований та реалізований неналежним чином

“У нас виникли запитання про недоліки планування.  Тому що це виглядає як план, але він міг би бути досконаліший. І планування, і виконання такого спеціального заходу було протягом липня”, — заявила Безугла.

Що раніше було відомо про спецоперацію з “вагнерівцями”?

Наприкінці липня 2020 року правоохоронні органи Білорусі затримали під Мінськом бойовиків російської приватної військової компанії “Вагнер”. Тоді заявили, що було отримано інформацію про прибуття на територію країни понад 200 бойовиків “для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії”, однак затримали лише 33 особи.

Згодом журналіст Юрій Бутусов на своїй сторінці у Facebook та видання “Українська правда” повідомили, що українські спецслужби готували масштабну операцію із затримання групи бойовиків ПВК “Вагнера”, для чого виманили їх до Білорусі.

Повідомлялося, що ГУР, СБУ та департамент з військових злочинів Офісу генпрокурора готували операції понад рік. В межах спецоперації бойовиків найняли за підробленими договорами охороняти нафтові вежі у Венесуелі. Під час вербування вони дали під запис свідчення про злочини на території України, бо думали, що показують “роботодавцю” рівень “кваліфікації”. Бойовики мали вилетіти з Мінська. Їм вже навіть купили квитки.

З 33 затриманих 28 виявилися бойовиками. 9 з них — громадяни України, 11 — містяться в  базі “Миротворця”. У складі групи були ті, хто, ймовірно, був причетний до збиття Boeing MH-17, Іл-76 під Луганським аеропортом, АН-26 близько Луганська.

24 липня заступник голови СБУ Руслан Баранецький і начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба доповіли про операцію в Офісі президента. Тоді на зустрічі був Єрмак, Зеленський, голова комітету з розвідки Руслан Демченко і заступник голови ОП з питань оборони Роман Машовець.

Єрмак попросив відкласти операцію, щоб не зірвати обмін полоненими. Керівники спецслужб говорили, що операцію вже не можна зупиняти, але Зеленський у результаті підтримав Єрмака — її перенесли на 30 липня. Вже 29 липня “вагнерівців” затримали в мінському пансіонаті.

Після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася. Українські розвідники запідозрили злив інформації Федеральній службі безпеки РФ.

14 серпня стало відомо, що Білорусь передала затриманих найманців Росії попри запити Офісу генерального прокурора щодо передачі їх українській стороні.

У  Службі безпеки України категорично заперечили участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків “Вагнера” в Білорусі. Голова Офісу президента Андрій Єрмак також спростовував інформацію про зрив операції через імовірний витік інформації після наради у президента.

Роль Зеленського

24 червня президент Володимир Зеленський в інтерв’ю програмі “VIP з Наталією Мосейчук” на “1+1” заявив, що телефонував Олександру Лукашенку щодо “вагнерівців”. Він також заявив, що ця спецоперація не була українською, і висловив радість з приводу того, що завершено цю операцію не було. Раніше президент називав інформацію про спецоперацію щодо “вагнерівців” маячнею.

Народний депутат 8 скликання Дмитро Ярош назвав такі заяви президента “явкою з повинною”.  Партія “Європейська Солідарність” виступила з вимогою викликати Зеленського на засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії (ТСК).

У тому ж інтерв’ю Зеленський порівняв спецоперацію щодо “вагнерівців” із захопленням літака з опозиціонером Романом Протасевичем в Мінську. Колишній Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що це все одно, що порівнювати “95 квартал” з 95 бригадою Збройних сил України.

#Букви розбиралися, чи вчиняв Зеленський державу зраду, коли телефонував Лукашенку щодо “вагнерівців”.

22 липня Шевченківський районний суд Києва зобов’язав Державне бюро розслідувань почати досудове розслідування щодо можливої держзради президента Зеленського та його оточення через зрив операції. Цього зроблено не було.

3 вересня активісти “Руху опору капітуляції” подали до ОГП заяву щодо бездіяльності слідчого Держбюро розслідувань.

9 вересня суд зобов’язав СБУ відкрити кримінальне провадження проти голови Офісу президента Андрія Єрмака щодо “злитої” операції з “вагнерівцями”.