Рік тому цими днями  українська земельна реформа входила у свою найактивнішу за 20+ років фазу. Нова зелена влада декларувала розмиті плани формату “за все добре”, але обіцянку відкрити ринок землі було проговорено чітко і вона найбільш послідовно виконувалася.

Через рік закон про ринок сільгоспземель  було прийнято, але в такому усіченому вигляді, що назвати його “реформою”  складно. При цьому навіть такий надконсервативний варіант, що фактично закріплює статус-кво в земельних відносинах, виявився під загрозою: “Слуги”, прагнучи будь-що-будь прийняти документ, знехтували процедурою і бездоганністю формулювань і тепер пожинають плоди поспіху.

«Букви» згадують хронологію проходження земельної реформи при Володимирі Зеленському і аналізують її поточні перспективи.

19 вересня 2019 року У КВЦ Парковий для представників аграрних асоціацій і сільгоспвиробників з різних регіонів була презентована «зелена модель ринку землі». Президент Володимир Зеленський обмежився коротким вступним словом, а основні параметри реформи розповідав прем’єр-міністр Олексій Гончарук, який зірвав тільки крики «ганьба». Модель передбачала зі старту надвисокі ліміти на концентрацію на рівні 200 тис. га і допуск на ринок юридичних осіб — зокрема  з іноземним капіталом. Все це повинно було наступити вже з 1 жовтня 2020 року.

Жовтень 2019 року. Аграрні функціонери почали планомірну лобістську війну, для різноманітності об’єднавши зусилля — ні фермерів, ні агрохолдинги не влаштовувала перспектива скупки земельних банків іноземними гравцями, в тому числі портфельними інвесторами, які мають доступ до дешевих грошей.

Суспільство цілком щиро не підтримувало ідею «розпродажі батьківщини» – тим більше, що світовий досвід, наприклад, Аргентини підтверджував, що нічого доброго з такої експансії не виходить. Основні бої розгорнулися в аграрному комітеті Верховної Ради. Кілька разів його засідання зривалися через активістів (аграріїв та представників організацій АТО), які блокували його роботу. Зрештою завдяки тому, що комітет незаплановано зібрався і за 10 хвилин завдяки його лояльним членам з-поміж партії «Слуга Народу» розглянув всі правки, законопроєкт потрапив у залу.

13 листопада 2019 року. Верховна Рада проголосувала в першому читанні 2178-10, який скасовує заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення. За проголосували 240 депутатів. 227 з фракції “Слуга народу” і 13 позафракційних. Багато з них особливо мажоритарники голосували під приватну обіцянку президента пом’якшити найбільш контроверсійні норми до другого читання. Воно було намічено до кінця календарного року.

Читайте також:

Загадка 5 мільйонів га: Чому Зеленському важливо, щоб земля була «вкрадена до нас»

Листопад 2019 року. З другої половини листопада розробники почали шукати компроміси та знижувати рівень ліберальності законопроєкту, оскільки було очевидно що без суспільного консенсусу навіть під тиском президента голосів не вистачить. Олексій Гончарук який мислив категоріями “увійти в історію і залучити 50 млрд дол. інвестицій”  почав поступово розуміти, що так не вийде, і став поступливішими. Ліміт на концентрацію на цьому етапі був знижений з 200 тис. га до 10 тис. га, запуск ринку перенесений з жовтня 2020 на 1 липня 20201 року. Знайти порозуміння все ж не вдавалося, зокрема і через апломб, а іноді та некомпетентність основних земельних спікерів — заступника міністра економіки, що відповідає за агросектор Тараса Висоцького, і глави МЕРТ Тимофія Милованова.

Грудень 2019 Знову-таки основне протистояння розгорнулося в аграрному комітеті, куди після першого читання до документа було подано 4018 поправок. Спроби об’єднати їх або зняти з розгляду жорстко блокувалися опозицією. В одну з таких комітетських ночей Юлія Тимошенко стала героїнею всієї  аграрної  спільноти, витончено порозкидали зі столу глави комітету Миколи Сольського стоси паперів з поправками. Паралельно під стінами Верховної Ради набирали сили  протестні виступи — на один з мітингів аграрії принесли труп свині, символізуючи наслідки земельної реформи для сільського господарства. Найактивнішою була Всеукраїнська аграрна рада, негласно підтримувана одним з найбільших аграрних олігархів. Силову складову протестів забезпечував Нацкорпус Білецького.

31 грудня 2019 року. Не зумівши переломити ситуацію, влада взяла паузу в розгляді земельної реформи. На тлі зниження рейтингу це означало або необхідність серйозних поступок, або робило земельну реформу недосяжною.

Лютий 2020 року. Верховна Рада почала розгляд поправки до законопроєкту про ринок землі. Швидкість розгляду становила близько 700 в один пленарний тиждень. Також на роботу Верховної Ради починав накладати відбиток COVID-19. Протести аграріїв змінили формат, але не припинилися: сільгоспвиробники. перекривали траси обласного значення, а в Києві блокували Хрещатик навпроти ЦУМу.

Березень 2020 року. Стався негласний перелом. Влада зрозуміла що потрапила в в патову ситуацію – навіть розглянувши 4000 правок і зламавши через коліно тих депутатів, що вагалися, ухвалення закону про ринок землі означало вибух громадського спротиву. Законопроєкт був перекроєний і на виході отримали “реформу без реформи”. Ніяких юросіб, ліміти на концентрацію навіть для громадян України в нікчемні 100 га, обов’язковий референдум про допуск іноземців.

31 березня 2020 року 259 народних депутатів ухвалили закон про ринок землі.

Слуга народу – 206 голосів, Європейська солідарність – 23, Голос – 13, Довіра – 12,  позафракційні – 5. Володимир Зеленський  був у  Раді під час голосування.

15 квітня 2020 року Група з 45 народних депутатів, переважно ОПЗЖ і “Батьківщина”  підписали звернення до Конституційного суду України, вимагаючи розглянути, чи відповідає ухвалений парламентом закон про продаж землі Конституції України. Це була бомба уповільненої дії, яку влада тоді проігнорувала.

29 вересня 2020 року Конституційний суд анонсував засідання і винесення рішення щодо конституційності закону про ринок землі, проте в останній момент переніс засідання. Це було зроблено, як вважають інсайдери, на прохання Офісу Президента, який намагався врятувати залишки рейтингу перед місцевими виборами. Як заявив в інтерв’ю “Українській правді”  екс-глава ОП Андрій Богдан команда президента була проінформована про можливе рішення і знала його зміст, але ніяк не відреагувала, дотримуючись тактики “розсмокчеться саме”.

4 листопада 2020 року Суддя КСУ Сергій Сас опублікував проєкт рішення, прийнятий судом за основу в рамках справи про тлумачення статей Конституції. Згідно з документом, за змістом першого речення ч. 1 ст. 13 і першого речення ч. 1 ст. 14 суб’єктом права власності на землю є виключно громадяни України. “Як суб’єкт права власності на землю Український народ здійснює розпорядження землею безпосередньо через всеукраїнський референдум відповідно до статті 73 Конституції України щодо зміни території України. Інших випадків безпосереднього здійснення Українським народом права власності на землю через всеукраїнський референдум в Конституції України не закріплено”, – йдеться в проекті.

При цьому питання, які охоплюються положеннями статей 13, 14 Конституції, можуть бути вирішені лише шляхом внесення змін до зазначених положень Конституції України в порядку, визначеному статтею 156 Основного Закону України. Якщо коротко: закон неконституційний.

Публікація проєкту є досить серйозним порушенням, проте за даними “Букв”  судді свідомо пішли на це, щоб заміряти громадську думку і не наражатися  на мітинги, як було після скасування положення про електронне декларування тижнем раніше.

9 листопада 2020 року. Винесення рішення КС вже двічі переносилося через відсутність кворуму — орієнтовані на ОП суди його просто зривали. Зараз тривають торги, щоб зберегти земреформу, яка є єдиною “перемогою” влади. Однак з огляду на рівень тиску на суддів, пройдену точку неповернення, поїздки активістів на чолі з Віталієм Шабуніним з імпровізованою шибеницею під будинок голови КС Олександра Тупицького знайти взаєморозуміння буде, м’яко кажучи складно.

«КС на завершальному етапі по землі. Йдеться про тлумачення 13 і 14 статей як базових для розуміння права на землю. І КС вже призначав слухання, але через те, що їх проігнорував представник президента, суд не почав розгляд про неконституційність закону про розбазарювання землі імені Зеленського, — каже Віктор Шишкін — суддя Конституційного суду у відставці. – Я залучений в процес і як експерт давав свій експертний висновок».

Він також схарактеризував дії навколо КС як цілеспрямовану атаку на знищення цієї інституції.

Але навіть якщо влада відчуває спокусу  розпустити нинішній і отримати ручний склад конституційного суду – можливо для подальшої легітимізації рішень по Донбасу – жертвувати для цього земельною реформою в ОП навряд чи готові.

Це єдина передвиборча обіцянка президента Зеленського, яку так-сяк, але було виконано. Крім того, не надто досвідчена в економіці команда Офісу президента пов’язує з запуском ринку якісь зовсім фантастичні мрії і плани, від яких, незважаючи на всю їх нереальність, буде складно відмовлятися.

Так згідно з підготовленим на замовлення Кабміну аудитом української економіки і заснованої на ньому Стратегії мораторій на продаж сільгоспземлі негативно впливав на ефективність ведення бізнесу українськими сільськогосподарськими підприємствами і після його відміни тут почнеться Ельдорадо. «Зараз справедлива вартість українського землі становить 4958 дол. США за 1 га при нормативній грошовій оцінці 955 дол. США за 1 га (2018год). Це означає, що вартість землі недооцінена як мінімум в 5 разів.

Оскільки прийнята Урядом модель ціноутворення має кілька фундаментальних обмежень (заборона купівлі землі юридичним особам до 2024 року, повна заборона для іноземців, обмеження щодо максимальних площ кіпівлі), ціна землі не сягне своєї справедливої ​​вартості (оцінюється як компроміс між прибутковістю і ризиками) найближчим часом .

За прийнятою Урядом моделлю ринку землі ціна за 1 га, за оцінкою, збільшиться до 2354 дол. США на 10 рік після впровадження реформи. Загальний економічний ефект становитиме  14 млрд дол. США додаткового ВВП за 10 років. Однак це значення не є максимально можливим. “Економічний ефект може сягнути  85 млрд дол. США при відповідній державній підтримці розвитку ринку землі», – йдеться у звіті. Прогноз зростання ціни землі вп’ятеро легітимізував у своєму виступі  прем’єр-міністр Денис Шмигаль — явно не заглиблюючись у  показники, які є: а) неадекватними б) не підкріпленими розрахунками.

Проте влада занадто далеко забігла в цих заявах, щоб дозволити упустити земельну реформу з рук. Тож  судді Конституційного суду зможуть обміняти своє рішення дуже дорого.