Відповідний коментар сьогодні оприлюднила пресслужба КСУ.
У суді нагадують, що Конституція України має найвищу юридичну силу, через що закони та інші нормативно-правові акти ухвалюються на основі Конституції та мають відповідати їй.
У коментарі зазначено, що 29 грудня Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення Олександра Тупицького з посади судді КСУ строком на два місяці.
У зв’язку з цим в Конституційному суді зазначають, що указ президента виданий “не на основі Конституції України та не відповідає їй”.
“Конституція України не наділяє президента України правом “відсторонення від посади судді Конституційного суду України”. Більше того, Конституція України взагалі не передбачає можливості відсторонення судді КСУ від посади…. Конституція України встановлює лише підстави та порядок звільнення судді КСУ з посади, припинення його повноважень, затримання його або утримання під вартою чи арештом (статті 149, 149-1 Конституції)”, – роз’яснили в пресслужбі.
В КСУ уточнили, що положення статті 154 Кримінального процесуального кодексу України, на яку є посилання в указі Зеленського як на підставу для відсторонення Тупицького з посади, не поширюються на суддів Конституційного суду.
У пресслужбі нагадали, що до складу Конституційного суду входять 18 суддів. Президент, Верховна Рада і з’їзд суддів призначають по шість суддів КСУ.
У зв’язку з цим наділення одного із суб’єктів призначення (в цьому випадку – президента) правом “відсторонення судді Конституційного суду від посади” і відсутність такого права у двох інших суб’єктів призначення (ВР та з’їзду суддів) “означало б грубе порушення єдиного для всіх суддів КСУ конституційно-правового статусу”.
У коментарі йдеться, що підписавши указ, Зеленський вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив приписи ряду статей Конституції України:
• статті 1, згідно з якою “Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава”;
• статті 6 (“Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України”);
• статті 8 (“В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй”);
• статті 19 (“Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”).
• статті 106 (яка визначає повноваження президента України);
• статті 147 (“Діяльність Конституційного суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов’язковості ухвалених ним рішень і висновків”);
• статті 149 (“Незалежність і недоторканність судді Конституційного суду України гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю Конституційного суду України у будь-який спосіб забороняється”);
• статті 153 (“Порядок організації та діяльності Конституційного суду України, статус суддів суду, підстави та порядок звернення до суду, процедура розгляду ним справ і виконання рішень суду визначаються Конституцією України та законом”).
“Отже, з конституційно-правової точки зору указ президента України… є юридично нікчемним і не може підлягати виконанню, оскільки він виданий президентом з перевищенням його конституційних повноважень, суперечить конституційним засадам організації державної влади в Україні, конституційним принципам діяльності Конституційного суду, посягає на конституційно-правовий статус судді КСУ. Видання президентом України цього указу фактично є протиправним втручанням у діяльність судді Конституційного суду, перешкоджанням виконанню ним своїх службових обов’язків, що тягне за собою передбачену законом юридичну відповідальність”, – наголошують в суді.
У пресслужбі нагадали, що Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за втручання в діяльність державного діяча (стаття 344) і втручання в діяльність судових органів (стаття 376).
Крім того, статтею 60 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
“Виходячи з цього, суддя Конституційного суду України Олександр Тупицький зобов’язаний продовжувати виконувати свої службові обов’язки відповідно до Конституції України та закону “Про Конституційний суд України”, а президент України – негайно скасувати свій указ 607/2020 від 29 грудня”, – підсумували в КСУ.
- 27 жовтня Велика палата Конституційного суду України на закритому засіданні прийняла рішення, яким скасувала відповідальність за помилкове декларування й обмежила повноваження Нацагентства з попередження корупції.
- Після цього Володимир Зеленський вніс до Парламенту законопроєкт через рішення Конституційного суду скасувати відповідальність за неправдиве декларування та обмежити повноваження Нацагентства з питань запобігання корупції. Документом не лише повертається попереднє антикорупційне законодавство, але й передбачається розпуск КСУ.
- Голова КСУ суддя Олександр Тупицький заявив, що законопроєкт Зеленського “має ознаки конституційного перевороту”.
- 31 жовтня Венеційська комісія та GRECO застерегли Україну від порушення Конституції при прийнятті законопроєкту Володимира Зеленського щодо припинення повноважень всіх суддів КСУ.
- На початку грудня Володимир Зеленський попросив депутатів Верховної Ради не розглядати його законопроєкт стосовно перезавантаження Конституційного суду до отримання висновків Венеціанської комісії. Перед цим глава держави сам попросив комісію оцінити ситуацію в країні після рішення КСУ.
- Президент Володимир Зеленський вважає, що голова Конституційного суду Олександр Тупицький не може і далі займати свою посаду, а перезавантаження всієї системи КСУ має розпочатися саме з його відставки.
