Про це в інтерв’ю виданню “Гордон” розповів журналіст, головний редактор “Цензор.НЕТ” Юрій Бутусов.

“Я думаю, що безоглядне бажання зазирнути в очі Путіну зіграло дуже злий … не можна сказати жарт … стало підґрунтям для цього тяжкого злочину. Зайшла інформація, замість того, щоб дати їй об’єктивний аналіз, замість того, щоб дати їй об’єктивну оцінку, проаналізувати її … Ну, для цього і потрібен професіонал у комітеті з розвідки. Замість того, щоб цією інформацією правильно розпорядитися – ні, була відразу, негайно дана команда скасування операції, яка призвела до надзвичайно тяжких наслідків. До надзвичайно тяжких”, – заявив він.

Бутусов наголосив, що це не ексцес виконавця, а абсолютно системний хід.

“Ми не знаємо зараз точно, хто саме телефонував до Білорусі. Ми можемо здогадуватися, коло підозрюваних доволі вузьке. Наше завдання, завдання народу України – для того, щоб влада, якщо вона дійсно захищає інтереси України, діяла професійно, щоб у нас ситуація в країні не розігрівалася, як це було в Сполучених Штатах у разі Вотергейту. Адже президент Ніксон був змушений піти достроково у відставку під загрозою імпічменту, бо він брехав, бо його впіймали на обмані. Замість того, щоб розслідувати скандал за участю спецслужб, він намагався покривати правопорушників. І це коштувало Ніксону посади”, – сказав журналіст.

Що відомо про спецоперацію з “вагнерівцями”?

Наприкінці липня правоохоронні органи Білорусі затримали під Мінськом бойовиків російської приватної військової компанії “Вагнер”. У правоохоронних органах заявили, що була отримана інформація про прибуття на територію країни понад 200 бойовиків “для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії”, однак затримали лише 33 особи.

Згодом журналіст Юрій Бутусов на своїй сторінці у Facebook та видання “Українська правда” повідомили, що українські спецслужби готували масштабну операцію із затримання групи бойовиків ПВК “Вагнера”, для чого виманили їх до Білорусі.

Повідомлялося, що ГУР, СБУ та департамент з військових злочинів Офісу генпрокурора готували операції понад рік. В межах спецоперації бойовиків найняли за підробленими договорами охороняти нафтові вежі у Венесуелі. Під час вербування вони дали під запис свідчення про злочини на території України, бо думали, що показують “роботодавцю” рівень “кваліфікації”. Бойовики мали вилетіти з Мінська. Їм вже навіть купили квитки.

З  33 затриманих 28 виявилися бойовиками. 9 з них — громадяни України, 11 — містяться в  базі “Миротворця”. У складі групи були ті, хто, ймовірно, був причетний до збиття Boeing МН-17, Іл-76 під Луганським аеропортом, Ан-26 поблизу Луганська.

24 липня заступник голови СБУ Руслан Баранецький і начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба доповіли про проведення фінальної стадії операції в Офісі президента.

Тоді на зустрічі був Єрмак, Зеленський, голова комітету з розвідки Руслан Демченко і заступник голови ОП з питань оборони Роман Машовець.

Єрмак попросив відкласти операцію, щоб не зірвати обмін полоненими. Керівники спецслужб говорили, що операцію вже не можна зупиняти, але Зеленський підтримав Єрмака — її перенесли на 30 липня. Вже 29 липня “вагнерівців” затримали в мінському пансіонаті.

Після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася. Українські розвідники запідозрили злив інформації Федеральній службі безпеки РФ.

14 серпня стало відомо, що Білорусь передала затриманих найманців Росії попри запити Офісу генерального прокурора щодо передачі їх українській стороні.

В Службі безпеки України категорично заперечили участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків “Вагнера” в Білорусі. Голова Офісу президента Андрій Єрмак також спростовував інформацію зрив операції через імовірний витік інформації після наради у президента.

  • 4 вересня народний депутат України від “Європейської Солідарності” Володимир Ар’єв надав докази того, що Служба безпеки України проводила спецоперацію щодо бойовиків “Вагнера”, а людина з Офісу президента причетна до її зриву. Тоді ж партія “ЄС” закликали створити тимчасову слідчу комісію для з’ясування обставин зриву спецоперації українських спецслужб.
  • 9 вересня суд зобов’язав Службу безпеки України відкрити кримінальне провадження проти голови Офісу президента Андрія Єрмака щодо “злитої” операції з “вагнерівцями”.
  • 29 вересня у Верховній Раді України вперше розглянули в залі електронну петицію. Вона стосувалася створення тимчасової слідчої комісії (ТСК) з розслідування можливої державної зради в справі “вагнерівців”.
  • Співголова фракції “Європейської Солідарності” Артур Герасимов зазначав, що постанова про створення ТСК у справі “вагнерівців” блокується у Верховній Раді командою президента Володимира Зеленського.
  • У лютому з’явилася інформація, що колишнього голову Головного управління розвідки (ГУР) Василя Бурба, який дав свідчення про провал операції із захоплення російських терористів в Білорусі, виселили з будинку і прибрали охорону. У Національній поліції заперечували, що позбавляли державної охорони Бурбу.