Про це поінформували в пресслужбі КСУ.

Подання до суду надіслали 46 народних депутатів. Воно стосувалося “відповідності Конституції України (конституційності) постанови Верховної Ради “Про призначення Шкарлета С. М. міністром освіти і науки України”.

“За результатами розгляду цього питання постановлено ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі”, – зазначили в пресслужбі КСУ.

Конституційне подання нардепів надійшло до КСУ ще на початку березня цього року. Його підписали народні депутати фракцій “Голосу” та “Європейської Солідарності”.

У документі нардепи зазначали, що відповідна постанова Ради про призначення Шкарлета була ухвалена у спосіб, що порушує ст. 84 Конституції, оскільки був зафіксований факт неособистого голосування депутатів.

Крім цього, рішення було ухвалено 226 голосами – а це мінімальна необхідна кількість. У конституційному поданні наголошувалося, що, з огляду на випадки неперсонального голосування, цієї кількості не набралося. Таким чином було порушено ст. 91 Конституції.

Також депутати вбачали порушення ст. 19, оскільки, прийнявши постанову, яку не підтримала більшість, парламент діяв за межами своїх конституційних повноважень.

Що відомо про можливе “кнопкодавство” під час голосування за Шкарлета?

17 грудня Верховна Рада призначила Сергія Шкарлета міністром освіти і науки України. До цього він виконував обов’язки голови Міносвіти. Кандидатура Шкарлета була підтримана мінімальною необхідною кількістю голосів (226 нардепів). Частина нардепів були обурені таким призначенням і скандували “Ганьба!”.

Кандидатура Шкарлета викликала чимало запитань: позначилися і минуле в “Партії регіонів”, і скандал щодо плагіату в його наукових працях.

Згодом у фракції “Голосу” заявили, що деякі нардепи від фракції “Опозиційної платформи – За життя”, які нібито проголосували за призначення Шкарлета, в той час були відсутні в залі Парламенту.

В “Європейській Солідарності” повідомили, що вимагатимуть переголосування по Шкарлету. Однак в “Слузі народу” виступили проти.

17 грудня спікер ВР Дмитро Разумков заявив, що регламентний комітет Верховної Ради перевірить ситуацію із можливим “кнопкодавством”. Втім комітет відмовився розглядати це питання. Депутати звернулися до Офісу генпрокурора.

  • 18 лютого генеральна прокурорка Ірина Венедіктова повідомила, що за фактом можливих порушень (“кнопкодавства”) при голосуванні за призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки України зараз проводиться досудове розслідування.
  • 17 лютого Железняк заявив, що відеозаписи, які мали підтвердити факт “кнопкодавства” за Шкарлета, зникли. Ними має розпоряджатися Управління держохорони.