Про це повідомили у пресслужбі НАЗК.

У четвер, 15 липня, НАЗК подало до Шевченківського райсуду Києва позов щодо припинення трудового договору “Нафтогазу” з головою правління компанії Юрієм Вітренком.

У НАЗК запевняють, що звільнення могло відбутися і без рішення суду, хоча в компанії та уряді наголошували на потребі в позові від агентства.

“Головна мета НАЗК — забезпечити виконання Закону “Про запобігання корупції” та доброчесність у публічній службі. І НАЗК, і все суспільство бачить, що у справі з призначенням керівника “Нафтогазу” ні Кабміном, ні наглядовою радою товариства закон не виконується. Саме тому НАЗК звертається до суду для припинення незаконного трудового договору з головою правління товариства”, — заявив очільник агентства Олександр Новіков.

Крім того, в НАЗК переконують, що повноваження щодо припинення контракту належать виключно наглядовій раді компанії.

“НАЗК відправило лист голові наглядової ради НАК “Нафтогаз України” Клер Споттісвуд, у якому роз’яснило, як саме наглядова рада зобов’язана усунути порушення закону”, — йдеться в повідомленні.

На переконання НАЗК, не припиняючи контракт з Вітренком наглядова рада діє всупереч керівним принципам Організації економічного співробітництва та розвитку щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності.

НАЗК проти Вітренка

15 червня голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков у своєму приписі заявив, що розпорядження Кабміну про призначення нового голови правління НАК “Нафтогаз” Юрія Вітренка та контракт з ним є незаконними.

Новіков вніс до Кабміну припис про усунення порушень із вимогою скасувати розпорядження про призначення Вітренка, а також розірвати з ним контракт.

Очільник НАЗК пояснив, що, відповідно до закону, протягом року після звільнення з публічної служби людина не повинна брати участь у керівництві організаціями, на які вона могла впливати, коли працювала на державу. Це обмеження діє незалежно від того, скільки особа працювала на посаді до звільнення.

Вітренко з 21 грудня 2020 року до 28 квітня 2021 року працював виконувачем обов’язків міністра енергетики. Також він системно брав участь у підготовці рішень щодо діяльності “Нафтогазу”. Згідно з законодавством, Вітренко мав право зайняти цю посаду лише з кінця квітня 2022 року.

У Міністерстві юстиції не були згодні з аргументацією та звинуваченнями НАЗК. Очільник відомства Денис Малюська заявив, що оскаржить в суді припис НАЗК.

18 червня Окружний адміністративний суд Києва зупинив дію припису НАЗК. Тоді НАЗК надіслало припис щодо звільнення Вітренка голові наглядради Клер Споттісвуд. Цей припис також був припинений ОАСК.

5 липня наглядова рада “Нафтогазу” на позачерговому засіданні не ухвалила рішення щодо відсторонення Вітренка.

Призначення Вітренка

28 квітня Кабінет Міністрів звільнив голову правління НАК “Нафтогаз України” Андрія Коболєва. Замість нього КМУ призначив Юрія Вітренка новим очільником компанії.

Крім того, Кабінет Міністрів звільнив, а потім перепризначив членів наглядової ради Національної акціонерної компанії “Нафтогаз”. Уряд також оголосив конкурс на посади чотирьох незалежних членів наглядової ради НАК.

У “Нафтогазі” відреагували на рішення звільнити керівництво та голову правління Андрія Коболєва, призначивши на цю посаду Юрія Вітренка. У компанії назвали такі перестановки “юридичною маніпуляцією” та “наругою”. Члени наглядової ради “Нафтогазу” подали письмові повідомлення про дострокове припинення своїх повноважень.

Згодом Кабінет Міністрів переобрав 5 членів наглядової ради “Нафтогазу” терміном до року.

Посли країн “Великої сімки” та Державний департамент США прокоментували звільнення Андрія Коболєва, нагадавши про необхідність “поваги до корпоративного управління, прозорості та доброчесності”.

Сам Андрій Коболєв мав намір оскаржувати рішення Уряду про його звільнення з посади голови правління “Нафтогазу”. Він вважає причиною свого звільнення накопичені на рахунках компанії 2 млрд доларів вільних грошових коштів.

Юрій Вітренко ж розповів, що його повернення до “Нафтогазу” на посаді голови правління ініціювали прем’єр Денис Шмигаль та президент Володимир Зеленський через те, що призначити його міністром на віцепрем’єром не вдалося.

  • Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що остання зміна керівництва НАК “Нафтогаз” є поганим сигналом і може потенційно завдати шкоди міжнародному іміджу України.