Про це повідомляє бельгійське видання EUobserver.

Видання зазначає, що Лукашенко санкціонував політичні вбивства в Німеччині, але там так і не вдалося нічого зробити. А ось в Україні спецслужба – КДБ Білорусі – вбила білоруського журналіста Павла Шеремета.

Це стало відомо з аудіозаписів розмов голови Комітету держбезпеки Білорусі в 2008-2012 роках Вадима Зайцева.

Вадим Зайцев

На записі, який був зроблений підслуховуючим пристроєм 11 квітня 2012 року, чутно слова Зайцева під час інструктажу співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ “Альфа” в офісі на проспекті Незалежності в Мінську.

“Президент [Лукашенко] чекає цих операцій”, – сказав Вадим Зайцев.

Зайцев проводив інструктаж для членів сьомого відділу “Альфа”, підпільної оперативної групи, яку він же і створив для боротьби з політичними противниками Лукашенка.

А Зайцев говорив про вбивство трьох людей, які втекли до Німеччини: Олега Алкаєва (колишнього директора білоруської тюрми), Володимира Бородача (колишнього полковника) і В’ячеслава Дудкіна (колишнього начальника антикорупційної служби).

Лукашенко вклав “понад 1,5 млн доларів на спеціальний рахунок” для проведення операцій такого типу і хотів “побачити деякі результати”, – сказав Зайцев на тій зустрічі.

Він хотів, щоб у Німеччині не залишилося і сліду підозр КДБ.

“Для мене важливо, щоб ніхто навіть не думав про КДБ”, – сказав Зайцев.

“Зрозуміло, як ми можемо когось втопити або застрелити. Але як ініціювати випадковий вибух, як вчинити підпал і не залишити слідів, вбивство, тощо – незрозуміло”, – сказав він.

Голова КДБ також обговорював вбивство білоруського журналіста Павла Шеремета, який в той час проживав у Росії.

“Ми повинні працювати щодо Шеремета, який є великим головним болем”, – сказав Зайцев. Він хотів, щоб вбивство Шеремета стало публічним сигналом.

“Ми закладемо [бомбу] і так далі, і цього чортового щура розірве на довбані шматки – ноги в одну сторону, руки в іншу. Якщо все [буде виглядати] природно, то люди сигнал не зрозуміють”, – сказав Зайцев.

КДБ Білорусі встановило спостереження за Шереметом у Москві. Але загинув журналіст у результаті вибуху в Києві 20 липня 2016 року.

Запис з кабінету Зайцева, а також звіт стеження за Шереметом були спочатку отримані Ігорем Макаром, активістом білоруської опозиції.

Видання EUobserver зазначає, що голос на запису належить Зайцеву – його легко можна порівняти з публічними виступами голови КДБ.

“Але судово-медична експертиза запису не принесла результатів так, як звук був занадто низької якості з технічної точки зору. Тому складно було провести “аналіз розпізнавання мовця”, – сказав румунський експерт Каталін Григорас, директор Національного центру криміналістичної експертизи ЗМІ при Університеті Колорадо в США.

При цьому експерт-криміналіст не виявив ніяких очевидних слідів аудіо-маніпуляцій” у файлі.

Показання Ігоря Макара

Зі свого боку Макар сказав EUobserver: “Я готовий дати свідчення в суді, що запис є справжнім, і що на запису звучить голос саме Зайцева”.

“Я готовий ризикнути своїм життям, щоб [білоруський] народ міг бути вільним, щоб допомогти скинути цей режим Лукашенка”, – сказав він.

Макар – колишній офіцер спецназу, який раніше служив у спецпідрозділі “Алмаз”, спецназі міністерства внутрішніх справ Білорусі, але тепер змушений переховуватися в ЄС.

За словами Макара, вперше цей запис з кабінету голови КДБ потрапив до нього ще в 2012 році. Макар цей запис передав американському дипломату в ЄС.

Він зробив це в надії захистити Алкаєва, який був його другом.

І тепер, через вісім років, Макар вирішив оприлюднити цей аудіофайл КДБ із солідарності з продемократичними протестувальниками в Білорусі, які з серпня 2020 року піддаються “побиттю, тортурам і зґвалтуванням”.

Алкаєв також підтвердив версію Макара. Німецька влада, незабаром після того, як Макар передав справу американському дипломату в ЄС, попередили Алкаєва, що його життя в небезпеці і надали йому охорону.

“[Німецька] поліція сказала мені, що може гарантувати мою безпеку в Німеччині, але порадила не залишати країну”, – сказав Алкаєв.

Ліквідація громадян Білорусі в Німеччині не була здійснена, і Зайцев покинув КДБ у листопаді 2012 року.

Колишній шпигун зараз є директором білоруської телекомпанії Cosmos TV.

Зараз КДБ Білорусі очолює колишній заступник Зайцева – Іван Тертеля. Його ім’я внесли в чорний список ЄС за тортури по відношенню до демонстрантів.

Методи вбивств

Згідно з аудіозаписами, основна ідея Зайцева полягала в тому, щоб знайти “професіонала або автомеханіка, який зробить це таким чином, що жоден чортів експерт [в Німеччині] не дізнається, що машина була навмисно зламана і чому з’їхала з дороги”.

“Ось ще один цікавий варіант … У Вітебську [місто на північному сході Білорусі] є професор, який є експертом токсикології, дуже добре знає як природні, так і штучні отрути”, – сказав один офіцер КДБ.

“Є один хімік-любитель, який стверджує, що може робити будь-які хімічні речовини. Ви навіть можете сказати йому зріст і вагу людини, і він приготує [отруту] для кого завгодно”, – сказав 11 квітня 2012 року інший офіцер КДБ.

“Ідіть і знайдіть цю людину [хіміка], а потім ідіть і підготуйте все”, – сказав Зайцев.

Сьоме відділення КДБ “Альфа”

Сьоме відділення КДБ “Альфа” повинно було бути настільки секретним, що навіть полковник, який тоді керував шістьма іншими відділами “Альфа”, Олег Чернишов, не хотів знати, що робить сьомий.

У співробітників КДБ були фальшиві документи.

Вони планували вдавати з себе “жертв режиму Лукашенка”, щоб влитися у товариство білоруських емігрантів у Німеччині і знайти свої цілі.

Їм було доручено організувати розвідку і вербувати місцевих “агентів” у Німеччині.

Вбивство Шеремета

На аудіозаписі згадується і ненависний для Лукашенка журналіст Павло Шеремет, який “заї*ав, б ** дь”

“Зробимо закладку якусь, і так далі, щоб цього чортового щура, б ** дь, зовсім б ** дь – ні рук, ні ніг не зберуть. Все щоб було натурально”, – говорить на аудіо Вадим Зайцев.

До листа в офіційні структури Брюсселя ексспецназівець Ігор Макар додав деякі документи оперативної розробки, яку проводило КДБ для виявлення всіх пересувань Шеремета. Там є інформація про автомобіль та місце проживання журналіста в Москві, тощо.

Міністерство закордонних справ Білорусі з приводу оприлюднених документів та аудіозапису відмовилося від коментарів бельгійському виданню.

Що відомо про справу Шеремета?

Про затримання підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета, яке відбулося у 2016 році, стало відомо торік на початку грудня. Підозри були пред’явлені медсестрі Яні Дугарь, лікарю і волонтерці Юлії Кузьменко та музиканту Андрію Антоненку. Відтоді Юлія Кузьменко та Андрій Антоненко перебували під вартою (Антоненко досі), а Яну Дугарь відпустили під заставу з-під домашнього арешту.

Раніше слідство стверджувало, що Антоненко, “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси… вирішив створити організовану групу, щоб в її складі скоїти вбивство журналіста і радіоведучого Павла Шеремета”. За словами самого музиканта, це формулювання було взяте з іншого кримінального провадження, яке не має відношення до вбивства журналіста.

21 травня стало відомо, що слідство у справі про вбивство Павла Шеремета змінило текст підозри фігурантам, прибравши слова про “ультранаціоналістичні ідеї” та “велич арійської раси”. Відповідно до нового тексту підозри, організаторами злочину вважаються “невстановлені особи”, а всі раніше заявлені фігуранти справи — його виконавцями.

#Букви згадували ключові факти про справу Шеремета, а також заяви Президента України Володимира Зеленського про те, хто несе відповідальність за її розслідування.

Активісти, політики, чиновники висловлювали недовіру слідству, тож  регулярно виходили на акції протесту і вимагали справедливого розслідування вбивства журналіста.

В червні матеріали щодо Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь об’єднали і відкрили для ознайомлення.

18 серпня підозрюваним у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрію Антоненко та Юлії Кузьменко були вручені обвинувальні акти. Захисники Яни Дугарь відмовилися його отримувати.

25 серпня стало відомо, що справу розглядатиме суд присяжних.

28 вересня в Шевченківському районному суді Києва продовжився розгляд по суті справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета – вже за участю присяжних.

  • Андрій Антоненко (Riffmaster) перебуває під вартою майже рік — з 14 грудня 2019. Він є єдиним фігурантом “справи Шеремета”, якому запобіжний захід не було пом’якшено за цей час. Про те, як за цей рік змінилося його життя, Антоненко розповів журналістам під час бесіди в СІЗО.