Про це глава альянсу зазначив CNN.

Столтенберг пояснив, що те, що відбувається в Європі, має значення для Азії, а те, що відбувається в Азії, має значення для Європи.

“Безпека є глобальною, – заявив глава НАТО. – Пекін уважно стежить за тим, що відбувається в Україні, за ціною, яку платить президент РФ Путін, а також за потенційними винагородами. Тож те, що відбувається в Україні, насправді має значення для розрахунків Пекіна, Китаю щодо, наприклад, Тайваню”.

Раніше директор Федерального бюро розслідувань США Крістоф Рей наголосив, що Китай, як і Штати, стежить за війною. У Пекіні вивчають російсько-українську війну, що потенційно може сигналізувати про наміри Китаю вдертися на Тайвань. Країну цікавить підлаштування економіки під санкції, які запроваджують проти агресора.

Уряд Китаю став вживати заходів для пом’якшення наслідків для своєї економіки від потенційних санкцій. Директор ФБР не виключив, що ці дії можуть слугувати “ключем” до потенційних майбутніх дій Пекіна проти Тайваню.

“Якби вони вирішили, наприклад, спробувати силою захопити Тайвань, ви можете очікувати, що буде введено безліч санкцій. Тому той факт, що китайці витрачають так багато часу на пом’якшення своєї економіки, ми називаємо таку поведінку підказкою”, – зазначив директор ФБР.

Тоді як президент Чехії та ексгенерал НАТО Петр Павел зазначив, що Китаю вигідна російсько-українська війна. За його словами, не можна вірити у те, що КНР прагне стати посередником між Україною та РФ.

Своєю чергою, міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що Китай може зіграти вирішальну роль у припиненні війни РФ проти України.

10 травня міністр закордонних справ Китаю Цінь Ган застеріг від “емоційного погляду” на війну в Україні й заявив, що єдиний вихід – залишатися спокійними й раціональними та створити умови “для політичного вирішення”.

22 листопада міністр оборони Китаю Вей Фенхе наголосив своєму американському колезі Ллойду Остіну, що Тайвань знаходиться в центрі основних інтересів Китаю і є “червоною лінією”, яку не можна перетинати.

У лютому 2023 року у Центральному розвідувальному управлінні США зазначили, що китайський лідер Сі Цзіньпінь може планувати вторгнення на Тайвань до 2027 року.

18 лютого група китайських офіційних осіб прибула з візитом до Тайваню вперше за три роки з початку пандемії COVID-19, аби відвідати культурний захід у період різкого зростання військової напруженості в Тайванській протоці.

Згодом стало відомо, що Пентагон допомагає Тайваню зосередитися на тактиці та системах озброєннях, які ускладнять атаку на острів. США помітно збільшують кількість військ, розгорнутих на Тайвані – більш ніж у чотири рази – аби посилити програму навчання військових острова на тлі зростання загрози з боку Китаю.

11 квітня китайський флот продовжив “фактичну бойову підготовку” навколо Тайваню після того, як Пекін оголосив про завершення навчань, а президентка Тайваню Цай Ін Вень розкритикувала КНР за “безвідповідальну поведінку”.

Нещодавно прем’єр-міністр Китаю Лі Кецян пообіцяв “мирне возз’єднання” з Тайванем, а також рішучі кроки проти незалежності острова, натомість Тайбей відповів, що Пекін повинен поважати прихильність народу Тайваню до демократії та свободи.

У березні 2023 року лідер Китаю Сі Цзіньпінь заявив, що КНР готується до війни. Глава країни розкрив тему в чотирьох окремих промовах, в одній з яких наказав генералам “сміливо воювати”.