Про це повідомляє AP.
5 квітня спікер Кевін Маккарті зустрівся з президенткою Тайваню Цай Ін Вень, демонструючи підтримки США острова, який Китай вважає своїм.
Адміністрація Байдена стверджує, що у візиті Цай немає нічого провокаційного. Проте візит відбувся, коли відносини між США та Китаєм впали до історичного мінімуму, а підтримка США Тайваню є однією з головних розбіжностей між двома силами.
Формальні атрибути зустрічі та високі посади деяких обраних посадовців у делегації від Конгресу можуть змусити Китай розглядати зустріч як ескалацію. Відомо, що жоден спікер не зустрічався з президентом Тайваню на території США відтоді, як США розірвали офіційні дипломатичні відносини з Тайванем у 1979 році.
У відповідь на зустріч Пекін заявив, що вживатиме “рішучих заходів для захисту національного суверенітету та територіальної цілісності”. Пекін закликав США “не йти далі неправильним і небезпечним шляхом”.
Минулого року почастішали візити представників Конгресу США до Тайваню, і Американський інститут у Тайбеї оголосив про прибуття ще однієї делегації 6 квітня. Голова Комітету Палати представників із закордонних справ Майкл МакКол з Техасу очолює групу з восьми інших законодавців у триденному візиті для обговорення регіональної безпеки та торгівлі.
Цай зауважила, що “непохитна підтримка запевняє народ Тайваню в тому, що ми не ізольовані”.
Глава Тайваню наголосила, що вони з Маккарті говорили про важливість самооборони острова, сприяння міцним торговим і економічним зв’язкам і підтримку здатності уряду брати участь у міжнародному співтоваристві.
Водночас вона також попередила: “Не секрет, що сьогодні мир, який ми зберегли, і демократія, над розбудовою якої ми наполегливо працювали, зіштовхуються з безпрецедентними викликами”.
У 1979 році Сполучені Штати розірвали офіційні відносини з Тайванем і офіційно встановили дипломатичні відносини з урядом Пекіна. У межах свого визнання Китаю США погодилися на політику “одного Китаю”, згідно з якою вони визнають, що Пекін висуває претензії на Тайвань, але не схвалюють претензії КНР, і США залишаються головним постачальником військової та оборонної допомоги Тайваню.
Зауважимо, у 2023 році витрати Тайваню на оборону будуть зосереджені на підготовці зброї та обладнання для “тотальної блокади” Китаєм, включаючи запчастини для винищувачів F-16 і поповнення озброєння.
Раніше стало відомо, що Тайвань прискорить розробку безпілотників для військового використання, враховуючи уроки війни РФ проти України на тлі зростаючої загрози з боку Китаю.
10 серпня 2022 року КНР завершила військові навчання навколо Тайваню. Утім, Китай оголосив, що має намір проводити біля острова регулярне патрулювання.
Проте вже 15 серпня китайська армія оголосила про додаткові навчання поблизу Тайваню. Про них заявили на тлі неоголошеного візиту законодавців США, які зустрілися з президенткою острова Цай Ін Вень.
Своєю чергою, міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву заявив, що Китай проводив навчання, щоб підготувати вторгнення. Він вважає, що для цього КНР відпрацьовувала повітряні та морські навчання навколо острова.
28 серпня у міністерстві оборони Тайваню заявили, що виявили 23 китайські літаки та вісім китайських кораблів, котрі маневрували навколо Тайваню в неділю, оскільки Пекін продовжує військову діяльність поблизу острова.
Зокрема, йшлося про сім китайських літаків, які перетнули середню лінію Тайванської протоки, яка є умовною межею між двома сторонами.
Китай ніколи не виключав застосування сили, щоб поставити Тайвань під свій контроль.
Вже 1 вересня військові Тайваню вперше збили безпілотник, який увійшов у повітряний простір поблизу острова біля китайського узбережжя, після того, як уряд пообіцяв вжити жорстких заходів для боротьби зі збільшенням таких провокацій. Раніше Тайвань здійснив попереджувальні постріли по безпілотнику, незабаром після того, як президентка Цай Ін Вень наказала військовим вжити “рішучих контрзаходів” проти, як вона назвала, китайських провокацій. Тоді дрон повернувся до Китаю після попередження. Це був перший випадок, коли попереджувальні постріли було зроблено в такому інциденті.
Тож згодом стало відомо, що Тайвань розширить обов’язкову військову службу для чоловіків – колись політично неприйнятний крок, який став обов’язковим на тлі зростання стурбованості щодо нападу Китаю та загострення конкуренції між Вашингтоном і Пекіном.
22 листопада міністр оборони Китаю Вей Фенхе наголосив своєму американському колезі Ллойду Остіну, що Тайвань знаходиться в центрі основних інтересів Китаю і є “червоною лінією”, яку не можна перетинати.
У лютому 2023 року у Центральному розвідувальному управлінні США зазначили, що китайський лідер Сі Цзіньпінь може планувати вторгнення на Тайвань до 2027 року.
18 лютого група китайських офіційних осіб прибула з візитом до Тайваню вперше за три роки з початку пандемії COVID-19, аби відвідати культурний захід у період різкого зростання військової напруженості в Тайванській протоці.
Згодом стало відомо, що Пентагон допомагає Тайваню зосередитися на тактиці та системах озброєннях, які ускладнять атаку на острів. США помітно збільшують кількість військ, розгорнутих на Тайвані – більш ніж у чотири рази – аби посилити програму навчання військових острова на тлі зростання загрози з боку Китаю.
Нещодавно прем’єр-міністр Китаю Лі Кецян пообіцяв “мирне возз’єднання” з Тайванем, а також рішучі кроки проти незалежності острова, водночас Тайбей відповів, що Пекін повинен поважати прихильність народу Тайваню до демократії та свободи.
Вже 7 березня міністр закордонних справ Китаю Цінь Ган, захищаючи свою позицію щодо повномасштабної війни та свої тісні зв’язки із Росією, заявив, що Сполучені Штати повинні змінити своє “спотворене” ставлення до Китаю, інакше почнеться “конфлікт і конфронтація”.
- Тайвань відкинув модель “одна країна – дві системи”, яку пропонує Пекін як основу для мирного возз’єднання.
- Після двох місяців дипломатичних перепалок та поїздки президента КНР Сі Цзіньпіня в Росію, де він спільно з президентом РФ Володимиром Путін засудив США, відносини між Сполученими Штатами та Китаєм серйозно погіршились.
- Нових генералів президента Китаю Сі Цзіньпіна, можливо, обрано через їхню політичну лояльність до нього, однак ці зв’язки можуть служити й плану вторгнення на Тайвань.
- Міністерство оборони Японії організовує розробку кількох ракет великої дальності з радіусом дії приблизно до 3000 кілометрів і планує розгорнути їх у 2030-х роках.
