Подробиці він озвучив в інтерв’ю виданню ZN.UA.

Як відомо, Чауса, якого викрали у Молдові, несподівано знайшли на Вінниччині 30 липня. Його мали затримати працівники НАБУ, однак екссуддя був перехоплений Службою безпеки України. НАБУ намагалося забрати екссуддю, внаслідок чого співробітники двох відомств влаштували справжню погоню (зокрема,  вулицями Києва).

В інтерв’ю Ситник пояснив, що співробітники СБУ порушили законну процедуру передавання  Чауса після його виявлення в селі Мазурівка, що у Вінницькій області.

“Як і має бути, представник поліції області зателефонував до НАБУ — як ініціатора розшуку й заочного арешту колишнього судді — й офіційно сповістив нам про його місцепезнаходження. Тобто поліція діяла в межах закону. Та поки ми організовували процедуру його доставки до суду, екссуддю забрали місцеві працівники СБУ. Не складаючи жодних документів, не пояснюючи своєї поведінки, зокрема й генпрокуратурі. У такий спосіб екссуддя “зник” утретє. А місцеві прокурори написали до Офісу генерального прокурора спецсповіщення про ситуацію, що склалася”, – зазначив директор НАБУ.

За словами Ситника, співробітники СБУ везли Чауса на Київщину вертольотом, а згодом доставляли до Києва у супроводі кортежу. Як відомо, екссуддю з Вінниччини доправили до будівлі СБУ, що на вул. Володимирській у столиці.

“Після сигналу про місцеперебування екссудді запустився законний механізм його доставляння. У разі знаходження людини, котра перебуває під заочним арештом, упродовж 48 годин після офіційного повідомлення генпрокуророві, фігуранта слід доставити до ВАКС. І лише суд може ухвалити рішення щодо запобіжного заходу, розглянувши клопотання про арешт органа, який веде розслідування. Однак, згідно з нашою інформацією, після того як СБУ його самовільно забрала, екссуддю справді вертольотом доставили спочатку в Київську область, а потім до Києва. Як це відбувалося — з кортежем автомобілів, який супроводжували “Альфа” й СБУ, — ви бачили“, – наголосив Ситник.

Коментуючи гонитву й подальші спроби НАБУ затримати Чауса під будівлею СБУ, Ситник зауважив, що метою Бюро “не було в будь-який спосіб відбити екссуддю”, оскільки “не можна захищати закон, порушуючи його”.

“Ми просто спробували в доступній формі пояснити працівникам СБУ, що вони порушують закон. А конкретно — ст. 210 КПК. Про що паралельно інформували СБУ. У цьому випадку всі відповідні повідомлення СБУ про те, що вона згідно з Конституцією охороняє життя Чауса, не витримують жодної критики”, – додав Ситник.

Він уточнив, що в момент, коли Чаус “знайшовся” на Вінниччині, “керівники СБУ, МВС і Офісу генпрокурора не були на зв’язку, бо засідали в РНБО” (йдеться про п’ятницю, 30 липня).

“За збігом обставин або заздалегідь затвердженим планом — не знаю. Однак пізніше міністр МВС і генпрокурор усе-таки перетелефонували, а от фідбек з боку голови СБУ Івана Баканова ми отримали лише вчора (3 серпня, – ред.). Якщо не брати до уваги кинутого в скриньку для кореспонденції НАБУ листа слідчому про те, що екссуддя є потерпілим у їхній справі”, – зауважив Ситник.

За його словами, надалі події розвивалися таким шляхом: у неділю, 1 серпня, НАБУ звернулося до ВАКС (Вищого антикорупційного суду) з клопотанням щодо арешту Чауса. Прокурор заявив клопотання “зобов’язати СБУ доставити підозрюваного до суду”.

Зрештою, в Службі безпеки все ж розсекретили місце перебування Миколи Чауса. Саме так він і “знайшовся” у лікарні “Феофанія”, де його затримали співробітники НАБУ.

“Про місцезнаходження колишнього судді нам офіційно повідомив керівник слідчого управління СБУ. Такого ж листа було спрямовано до Вищого антикорупційного суду (ВАКС)… Після того як ми одержали листа від СБУ, наші працівники виїхали до “Феофанії”, де перебували представники СБУ… Оскільки все відбувалося увечері, то це були первинні слідчі дії. Екссуддю із “Феофанії” виписали”, – поінформував Ситник.

На думку директора НАБУ, Служба безпеки, “скажімо так, одумалася”, оскільки “екссуддя є підслідним НАБУ”.

Він також пояснив, чому після затримання Чауса зрештою доставили до ізолятора СБУ. Як зазначив Ситник, “у НАБУ немає слідчого ізолятора”.

Крім того, директор НАБУ провів відповідні перемовини з головою Служби безпеки Іваном Бакановим.

“Після виїзду представників НАБУ до Феофанії ми мали розмову, після якої склали протокол затримання екссудді. І оскільки йдеться про забезпечення заходів безпеки, то доставлення підозрюваного екссудді до суду здійснить СБУ”, – повідомив Ситник.

Хто такий Микола Чаус?

Микола Чаус — екссуддя Дніпровського райсуду Києва, відомий тим, що ухвалював рішення проти Автомайдану і підлягав люстрації, але люстрований не був.

9 серпня 2016 року детективи НАБУ спіймали Миколу Чауса на хабарі в $150 тисяч. На місці передачі хабаря вилучили скляну банку, куди суддя сховав гроші. Суддю не затримали, оскільки, згідно з Конституцією, у нього був суддівський імунітет.

Вища рада правосуддя 28 листопада 2017 року звільнила Миколу Чауса з посади судді Дніпровського районного суду Києва. У жовтні того ж року Інтерпол оголосив Чауса в розшук.

Відтоді він перебував у Молдові. 11 липня президент України Володимир Зеленський попросив уряд Молдови посприяти екстрадиції Миколи Чауса.

У Молдові 22 квітня мав засідати Верховний суд за поданням екссудді щодо політичного притулку, і шансів виграти процес щодо екстрадиції в Чауса не було.

Про це ж заявив в інтерв’ю ZN.UA і Артем Ситник.

“Наші молдовські колеги затримали його (Миколу Чауса, – ред.) за незаконний перетин кордону. Після чого він звернувся до президента Молдови з проханням надати політичний притулок, суд обрав йому запобіжний захід — домашній арешт. Президент Молдови прохання українського екссудді відхилив, й він оскаржив це рішення у судах, що тривало чотири роки. Однак унаслідок цього Молдова в політичному притулку йому відмовила. Десь у травні–червні мало бути рішення суду про екстрадицію екссудді до України. Однак, як відомо, 3 квітня він зник із території Молдови, а 30 липня з’явився у селищній раді села Мазурівка Вінницької області — недалеко від молдовського кордону”, – нагадав Ситник.

Викрадення Чауса

3 квітня адвокат Чауса Юліан Балан розповів, що його клієнта викрала група невідомих озброєних чоловіків. На це відреагувала президентка Молдови Мая Санду.

Також було опубліковано відео, на якому, ймовірно, зафіксовано момент викрадення. Згодом ЗМІ Молдови із посиланням на Telegram-канал “Індекс”, наближений до молдавських соціалістів, заявили, що Чауса вивезли до України  автівкою Toyota RAV 4, яка, як заявлено, належить посольству України.

Потім той самий канал повідомив, що нібито за кермом Toyota RAV 4 був військовий аташе посольства Сергій Сметанюк, мандат якого закінчується 9 квітня. Молдова попросила Україну зняти з нього дипломатичний імунітет.

Детальніше про обставини викрадення і можливих причетних — у матеріалі #Букв.

Журналісти-розслідувачі інформувалищо до викрадення Миколи Чауса причетні українці, котрі мають стосунок до Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Зокрема, українська агенція журналістських розслідувань “Слідство.Інфо” та спільнота молдовських журналістів-розслідувачів RISE Moldova оприлюднили докази причетності українських силовиків до викрадення Чауса. За даними журналістів, молдовська поліція перевіряє на причетність до викрадення екссудді до двох десятків українців. Серед цих фігурантів є щонайменше двоє людей, які мають відношення до Головного управління розвідки Міноборони (йдеться про українців Юрія Коваленка та Андрія Куценка).

Зазначалося, що українські розвідники, які викрали екссуддю Чауса, орендували авто з GPS-маячком.

Є версія, що метою операції з викрадення судді є спроба якимось чином встановити причетність до вивезення Чауса за кордон ексначальника ГУР Міноборони Василя Бурби, поки не вийшов фільм Bellingcat про зрив спецоперації із затримання “вагнерівців”. Раніше Бурба дав свідчення щодо операції з “вагнерівцями”, й тепер на Банковій шукають на нього компромат.

Реакція Молдови

9 квітня Парламент Молдови схвалив створення слідчої комісії для встановлення обставин викрадення українського екссудді Миколи Чауса. До комісії увійшли 9 депутатів від усіх парламентських фракцій. Її створення підтримали більшість депутатів парламенту.

Спочатку пропонували запровадити термін роботи комісії на 60 днів, але депутати в результаті скоротили його до 30 днів. Після цього комісія повинна представити результати розслідування в парламенті Молдови.

До завдань комісії належать: аналіз дій компетентних органів Молдови при розслідуванні інциденту з викраденням Чауса; з’ясування обставин викрадення; виявлення прогалин у законодавстві і пропозиція поправок до чинних законів (для запобігання подібних випадків у майбутньому).

Молдовські депутати розповіли #Буквам, що бачать “багато незрозумілих моментів” у викраденні Чауса і хочуть встановити, як він опинився в Молдові.

Депутат парламенту Республіки Молдова Василь Андрійович Нестасе заявив, що парламентська комісія розглядає різні версії викрадення українського екссудді Миколи Чауса.

Відомо, що правоохоронці Молдови вже встановили особи українців, які причетні до викрадення судді Чауса. Україна не співпрацювала з молдовськими слідчими у справі про викрадення екссудді.

У Молдові висловлювали занепокоєння, що Чауса довго ховають. Також висловлювалася думка, що викрадачі не знають, як бути далі.

Зауважимо, в травні Чаус раптово дав про себе знати, а ще зняв відео, у якому розповів, що з ним усе добре. Проте дуже цікавими виявилися метадані самого відео. Так папка, з якої завантажили відео називається “гусь”. Саме відео монтували у професійній програмі відеомонтажу Adobe Premiere Pro, яка встановлена на MacBook Apple. Ця програма доволі складна для освоєння та користування. Це може означати, що Чаусу допомагали створити це відео, і що це може бути спланована медіакампанія. Молдовська прокуратура взялася за вивчення відео.

В червні молдовські депутати-соціалісти звинуватили Санду у причетності до викрадення українського екссудді. Згодом слідча комісія парламенту Молдови повідомила, що розглядає викрадення Чауса як спосіб тиску Зеленського на Порошенка.