Про це повідомляє кореспондент #Букв.

Як відомо, 23 лютого Приморський районний суд Одеси визнав винним одеського активіста Сергія Стерненка у справі за обвинуваченням у викраденні людини. Його засудили до 7 років та 3 місяців позбавлення волі.

Вирок спричинив хвилю протестів по всій країні. Учасники протестів вимагали судової реформи та звільнення очільників Міністерства внутрішніх справ та Офісу генерального прокурора Арсена Авакова та Ірини Венедиктової.

Попри значний суспільний резонанс, президент Володимир Зеленського впродовж цих двох тижнів так і не прокоментував справу Стерненка.

Активісти, обурені відсутністю реакції Глави держави, цього понеділка вирушили до Конча-Заспи, де мешкає Зеленський.

Метою акції, як зазначали організатори, було привернути увагу президента до двох справ: активіста Сергія Стерненка, якого, на переконання протестувальників, ув’язнили через його діяльність, і ветерана Андрія Антоненка, який перебуває за ґратами за обвинуваченням у нібито причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета вже понад рік.

“І хоч Зеленський і його оточення самі визнають, що наша судова система довела свою непридатність, вони не роблять нічого, щоб ця репресивна машина припинила відмазувати злочинців та відправляти невинуватих людей у в’язницю”, — зазначають активісти.

“Невинні ув’язнені не мають часу чекати. Антоненко, Стерненко та багато інших вже за ґратами!”, — наголошують вони.

В акції в Конча-Заспі взяли участь близько сотні людей. Активісти залишили під парканом держдачі президента напис “Волю Стерненку та Антоненку”, а також чималу кількість наліпок з гаслами проти поліційного та суддівського свавілля.

Протестувальники палили фаєри та скандували “Справедливість Стерненка — Справедливість всіх”, “Волю Антоненку, волю Стерненку” та інші гасла.

#Букви вели пряму трансляцію заходу в Facebook.

Ув’язнення Стерненка

Як відомо, 23 лютого Приморський районний суд Одеси визнав винним одеського активіста Сергія Стерненка у справі за обвинуваченням у викраденні людини. Детальніше про цю справу — за посиланням.

Його позбавили волі на сім років і три місяці з конфіскацією 1/2 майна. Такий самий вирок отримав інший фігурант справи — Руслан Демчук.

Активіста помістили до СІЗО Одеси. Проте адвокати просили перевести Стерненка з одеського СІЗО до Києва (мотивуючи це тим, що перебування в СІЗО Одеси “несе реальну загрозу життю та здоров’ю” активіста). Згодом стало відомо, що Стерненка вирішили перевести до окремої камери одеського СІЗО.

Перебуваючи у СІЗО, активіст написав листа усім, хто його підтримує. Він закликав не мовчати та визволяти тих, кого несправедливо засудили.

23 лютого на вулиці Банковій біля Офісу президента відбулася велика акція на підтримку одеського активіста Сергія Стерненка, якого ув’язнили на 7 років та 3 місяці. Відбулися сутички між протестувальниками та правоохоронцями. У результаті були затримані 24 особи. Кілька десятків поліціянтів постраждали внаслідок сутичок.

27 лютого учасники протесту на підтримку одеського активіста Сергія Стерненка прийшли до Офісу генеральної прокурорки в Києві. Крім того, акція відбулася біля Офісу президента.

Чергова акція протесту на підтримку активіста відбудеться 9 березня.

Що відомо про справу Шеремета?

Про затримання підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета, яке відбулося у 2016 році, стало відомо на початку грудня 2019 року. Підозри були пред’явлені медсестрі Яні Дугарь, лікарю і волонтерці Юлії Кузьменко та музиканту Андрію Антоненку.

Раніше слідство стверджувало, що Антоненко, “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси… вирішив створити організовану групу, щоб в її складі скоїти вбивство журналіста і радіоведучого Павла Шеремета”. За словами самого музиканта, це формулювання було взяте з іншого кримінального провадження, яке не має відношення до вбивства журналіста.

21 травня стало відомо, що слідство у справі про вбивство Павла Шеремета змінило текст підозри фігурантам, прибравши слова про “ультранаціоналістичні ідеї” та “велич арійської раси”. Відповідно до нового тексту підозри, організаторами злочину вважаються “невстановлені особи”, а всі раніше заявлені фігуранти справи — його виконавцями.

#Букви згадували ключові факти про справу Шеремета, а також заяви Президента України Володимира Зеленського про те, хто несе відповідальність за її розслідування.

Активісти, політики, чиновники висловлювали недовіру слідству, тож регулярно виходили на акції протесту і вимагали справедливого розслідування вбивства журналіста.

В червні матеріали щодо Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь об’єднали та відкрили для ознайомлення.

18 серпня підозрюваним у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрію Антоненку та Юлії Кузьменко були вручені обвинувальні акти. Захисники Яни Дугарь відмовилися його отримувати.

25 серпня стало відомо, що справу розглядатиме суд присяжних. 28 вересня в Шевченківському районному суді Києва продовжився розгляд по суті справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета – вже за участю присяжних.

  • Андрій Антоненко (Riffmaster) перебуває під вартою понад рік — з 14 грудня 2019. Він є єдиним фігурантом “справи Шеремета”, якому запобіжний захід не було пом’якшено за цей час.