Відповідний указ №24 опубліковано на офіційному сайті глави держави.

Нагороди та почесні звання були присвоєні з нагоди Дня Соборності України.

Президент Зеленський відзначив держнагородами ряд осіб за “значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю”.

У списку нагороджених є Євген Коваль – перший заступник голови Національної поліції України – начальник кримінальної поліції. Він нагороджений орденом “За мужність” III ступеня.

Варто відзначити, що саме генерал Коваль керував слідчо-оперативною групою МВС із розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета в центрі Києва. У грудні 2019 року Коваль доповідав президенту Володимиру Зеленському про результати розслідування. Тоді організаторами і виконавцями вбивства були названі музикант і ветеран АТО Андрій Антоненко, а також дитячий хірург, волонтер Юлія Кузьменко. Крім того, підозру було пред’явлено медсестрі Яні Дугар, яка нібито проводила “розвідку” в районі проживання Шеремета.

Відтоді минув більш ніж рік, але слідство так і не надало переконливих доказів причетності Антоненка, Кузьменко і Дугар до вбивства журналіста.

У червні 2020 року було оприлюднено розслідування Bihus.info, згідно з яким сім’я Євгена Коваля володіє землею і нерухомістю на більш ніж 1 мільйон доларів, але її члени не мають офіційних підтверджень заробітків, співставних із цією сумою.

Також у списку нагороджених є Олександр Рувін – директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Він нагороджений орденом “За заслуги” I ступеня.

Фахівці цього інституту аналізували запис, на якому зафіксовані чоловік і жінка, котрі прикріплювали вибуховий пристрій до автомобіля Шеремета. Суперечлива портретно-психологічна експертиза використовувалася як доказ причетності Кузьменко та Антоненка до вбивства Шеремета.

Рувін свого часу заявляв, що результати їхніх оцінок “не збігалися з тим, на що сподівалося слідство”. У зв’язку з цим українські силовики звернулися до фахівця з Великої Британії Айвона Бірча.

Олександр Рувін раніше фігурував у “прослушці” колишнього голови Державного бюро розслідувань Романа Труби, як “поліграфолог, який пише все, що скажеш, коли є воля з Офісу президента”.

У списку нагороджених також є вчені, медики, волонтери, чиновники, учасники АТО, спортсмени, голова МЗС Польщі в 2018-2020 роках Яцек Чапутович та інші.

Що відомо про справу Шеремета?

Про затримання підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета, яке відбулося у 2016 році, стало відомо торік на початку грудня. Підозри були пред’явлені медсестрі Яні Дугарь, лікарю і волонтерці Юлії Кузьменко та музиканту Андрію Антоненку. Відтоді Юлія Кузьменко та Андрій Антоненко перебували під вартою (Антоненко досі), а Яну Дугарь відпустили під заставу з-під домашнього арешту.

Раніше слідство стверджувало, що Антоненко, “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси… вирішив створити організовану групу, щоб в її складі скоїти вбивство журналіста і радіоведучого Павла Шеремета”. За словами самого музиканта, це формулювання було взяте з іншого кримінального провадження, яке не має відношення до вбивства журналіста.

21 травня стало відомо, що слідство у справі про вбивство Павла Шеремета змінило текст підозри фігурантам, прибравши слова про “ультранаціоналістичні ідеї” та “велич арійської раси”. Відповідно до нового тексту підозри, організаторами злочину вважаються “невстановлені особи”, а всі раніше заявлені фігуранти справи — його виконавцями.

#Букви згадували ключові факти про справу Шеремета, а також заяви Президента України Володимира Зеленського про те, хто несе відповідальність за її розслідування.

Активісти, політики, чиновники висловлювали недовіру слідству, тож  регулярно виходили на акції протесту і вимагали справедливого розслідування вбивства журналіста.

В червні матеріали щодо Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь об’єднали і відкрили для ознайомлення.

18 серпня підозрюваним у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрію Антоненку та Юлії Кузьменко були вручені обвинувальні акти. Захисники Яни Дугарь відмовилися його отримувати.

25 серпня стало відомо, що справу розглядатиме суд присяжних. 28 вересня в Шевченківському районному суді Києва продовжився розгляд по суті справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета – вже за участю присяжних.

10 грудня Шевченківський районний суд залишив під вартою фігуранта справи Шеремета Андрія Антоненка та продовжив дію запобіжного заходу для Юлії Кузьменко та Яни Дугарь. Тоді Антоненко записав звернення до близьких із зали суду.

  • Андрій Антоненко (Riffmaster) перебуває під вартою майже рік — з 14 грудня 2019. Він є єдиним фігурантом “справи Шеремета”, якому запобіжний захід не було пом’якшено за цей час. Про те, як за цей рік змінилося його життя, Антоненко розповів журналістам під час бесіди в СІЗО.
  • 17 грудня Шевченківський районний суд Києва відмовив у зміні запобіжного заходу для фігуранта справи Шеремета Андрія Антоненка (попри те, що у чоловіка погіршився стан здоров’я і він не отримував належної медичної допомоги).
  • На початку січня з’явилася інформація, що вбивство журналіста Павла Шеремета  санкціонував  президент  Білорусі Олександр  Лукашенко. Це стало відомо з аудіозаписів розмов голови Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева. Запис з кабінету Зайцева, а також звіт стеження за Шереметом були спочатку отримані Ігорем Макаром, активістом білоруської опозиції й колишнім білоруським спецназівцем.
  • Колишній співробітник білоруського спецпідрозділу Ігор Макар надав свідчення слідчим Національної поліції України у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.