– Спалять його, думаю, місяців за 4-6. Малий! Вище ніс! Давай, може, Пороха вернем.
– До того йде, бачу.
Саме так виглядала зранку переписка одного з депутатів від “Слуги народу”.
У вівторок чимало з його колег збиралися захищати уряд Олексія Гончарука, але коли прийшов президент – лише тихо помовчали.
3 березня президент Володимир Зеленський повідомив, що звільнить Олексія Гончарука, і представив як кандидата на прем’єра Дениса Шмигаля. З усієї фракції проти відставки Гончарука було лише троє депутатів – Андрій Мотовиловець, Олена Шуляк та Вікторія Подгорна.
Шмигаля підтримали майже одноголосно. Потім президент представив фракції “Слуги народу” новий склад уряду.
Список виглядав так:
Міністерство розвитку економіки і торгівлі – Роман Жуковський, ексчиновник в адміністраціях президента Ющенка і Януковича, зараз працює у Світовому банку.
Віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації – Михайло Федоров, член уряду Гончарука.
Віцепрем’єр-міністр – міністр розвитку громад і територій – Олексій Чернишов, досі голова Київської ОДА.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – Дмитро Кулеба, член уряду Гончарука.
Міністерство з питань окупованих територій – Олексій Резніков, заступник голови ОП.
Міністерство промислового розвитку і оборонного комплексу – Олег Коростельов, директор КБ “Луч”.
Міністр Кабінету Міністрів – Олег Немчінов.
Міністерство внутрішніх справ – Арсен Аваков, чинний міністр із 6-річним стажем.
Міністерство фінансів – Ігор Уманський.
Міністерство юстиції – Денис Малюська.
Міністерство сільського господарства – Тимофій Милованов, міністр економіки в уряді Гончарука.
Міністерство інфраструктури – Владислав Криклій, чинний міністр.
Міністерство у справах ветеранів – Сергій Бессараб.
Міністерство охорони здоров’я – Ілля Ємець, ексміністр часів Януковича.
Міністерство молоді та спорту – Вадим Гутцайт.
Міністерство соціальної політики – Марина Лазебна.
Міністерство оборони – Андрій Таран.
Кандидатури на Міненергетики, Міносвіти та Мінкультури не називалися.
Після великої фракції президент зустрівся з малим складом і обговорив можливі кандидатури на вакантні посади. На Міненерго була названа кандидатура Івана Плачкова, який довгий час очолював “Київенерго” Ріната Ахметова, на Міносвіти – депутат від “Слуги народу” Юлія Грішина. На Мінкульт іще сподівалися вмовити Володимира Бородянського, але той був проти виділення окремого міністерства спорту.
Мала фракція розходилася з надією, що кандидатури будуть визначені найближчим часом. Натомість зранку на зустрічі з керівниками фракцій кандидат у прем’єри Денис Шмигаль повідомив, що четверо кандидатів відмовились від посад міністрів.
Зокрема, керівник КБ “Луч” Олег Коростельов відмовився від посади міністра промислового розвитку і оборонного комплексу. Тимофій Милованов вирішив не очолювати Міністерство агропромислового комплексу. Роман Жуковський відмовився від пропозиції стати міністром економіки.
Крім того, колишній міністр палива та енергетики і ексзаступник керівника Держуправління справами Іван Плачков не погодився очолити Міністерство енергетики.
За словами депутатів, на момент презентації нового складу уряду президент Володимир Зеленський уже знав, що Коростельов і Жуковський відмовилися.
“Жуковський відмовився ще позавчора і полетів у США. І Плачкова ніякого там давно немає”, – розповів один із депутатів опозиції.
Натомість представники партії влади казали, що Жуковський просто перестав виходити на зв’язок і повернувся у США. “Хоч би SMS надіслав”, – обурювались вони.
Щодо Милованова, то за словами джерела, він образився, що його відправили до Міністерства агропромислового комплексу. “Де Милованов, і де село?” – сміялись депутати.
“Вони міняють уряд, щоб підняти економіку, а в них немає міністра економіки, міністра промисловості, яку вони збираються рятувати, міністра АПК, де вони запроваджують ринок землі, і немає першого віце-прем’єра з економіки взагалі. А зважаючи на те, що частина “слуг” не дуже раді бачити Уманського, то ще й міністра фінансів могло не бути”, – обурився в кулуарах лідер фракції партії “Голос” Сергій Рахманін.
За чутками в Раді на МОН вмовляли лишити Анну Новосад, а в Мінкульті – Володимира Бородянського, але ті не захотіли.
Коли ж один із депутатів зі “слуг” сказав, що може відмовитись від посади ще й Андрій Таран, журналісти почали просто істерично сміятись.
Головним жартом дня було: “Не ходіть поодинці в кулуарах, бо вас відловлять і відправлять міністром у Кабмін”.
“Ну, в принципі я розумію Коростельова, він поважна людина, в нього працююче підприємство, в нього ринки, а тут носи папери й терпи інтриги. Нащо це все?” – зізнався один зі “слуг” в кулуарах.
Інтрига з міністрами мала вирішитися на зустрічі фракції СН, яку було заплановано на 14:30 і на якій знову мав бути президент.
Її підсумком, якщо коротко, була фраза Шмигаля, що наразі в Кабміні без керівників 4 міністерства (Міносвіти, Міненергетики та екології, Мінкульт і Мінекономіки), а оскільки 3 з них мають розділити, то треба знайти 7 кандидатур на міністрів.
Депутати йшли з наради з виразом, ніби їм за 5 хвилин на шибеницю. Єдиним, хто розважав журналістів, був Микола Тищенко.
– Коли я був іще ведучим програми “Ревізор” і ми їздили в Кривий Ріг, там в закладах був отакий шар жовтого пилу… – розказував депутат.
– Так він і зараз такий, – відповіли йому журналісти.
– Та от треба це змінити.
– А ви не скажете, як правильно – ШмИгаль чи ШмигАль? – запитав журналіст у Тищенка.
– Я думаю, що правильно, щоб реакція на роботу уряду була така… – і депутат почав плескати в долоні.
На запитання, чому так терміново треба сьогодні голосувати за міністрів, хай би попрацювали 2 тижні старі, один із нардепів від СН відповів: “Це буде лихий знак – що ж ми Гончаруку і його команді заміну знайти не зможемо?”
“Насправді, думаю, що за 2 тижні вони б знайшли всіх кандидатів, але президент уже фізіологічно не міг терпіти Гончарука. А він людина емоційна, не політик, тому терпіти і робити вигляд, що нічого не відбувається, не став”, – каже співрозмовник у Кабміні.
Втім, прощався з урядом Гончарука Зеленський все ж мирно й гідно.
“Давайте будемо з вами об’єктивними. Цей уряд має здобутки. Це зниження інфляції, облікової ставки Національного банку України, боротьба з тіньовими ринками, зокрема гральним бізнесом та нелегальними АЗС, це початок приватизації державних підприємств, які розкрадалися всі ці роки. І це є правда. Це кредити малому та середньому бізнесу, зменшення ролі держави в економіці нашої країни. Але правда в тому, що сьогодні українцям цього замало. І це є правда. Так, дійсно, це перший уряд, де немає топ-корупції. Але не красти – замало. Це уряд нових облич. Але облич замало. Потрібні нові мізки та нові серця. (Оплески) Цей уряд знає, що робити, але знати замало. Потрібно, дійсно, дуже багато працювати. І ми не маємо боятися правди. Ми повинні визнавати помилки. Бо в день, коли ми зануримось у теплу ванну ілюзій, потоне вся країна. Ми постійно чули про економічний стрибок, але є враження, що економіка брала розгін, спіткнулась і ризикує проїхатись обличчям по землі”, – заявив Зеленський з трибуни, пояснюючи причини відставки.
Наступним слово мав Гончарук.
“Як сказав Президент, у цьому уряді не крали. У нас не було корупції, ми системно з нею боролися з першого до останнього дня.
І я хотів би, щоби не було зайвих маніпуляцій, тому я хочу розставити крапки над “і” та почну з найголовнішого. Колись у вересні, на початку, на одному великому бізнес-форумі журналісти запитали у мене про корупцію, про “Центренерго”. Я хочу чітко сказати, що тоді я пообіцяв, що до кінця опалювального сезону цю проблему буде вирішено, і ми зараз там вже забезпечили проведення аудиту, і рішення щодо менеджменту в цій компанії прийнято. Але це не особлива компанія. Таких компаній десятки. …Ми перекрили багато тіньових схем, тому за останні місяці на нас вилилися тонни бруду в засобах масової інформації. Але… Але ми не відступили, і я хочу подякувати за це нашим міністрам, які багато разів ухвалювали складні рішення”.
Хіба що лінивий не розгледів би у цих словах прем’єра натяк на те, чому саме його звільнили. Від початку з урядом Гончарука боролася група Ігоря Коломойського, а однією з останніх причин його відставки стало рішення про заміну керівництва компанії “Центренерго”, яке пов’язували з Коломойським.
На прощання Гончарук висловив сподівання, що курс на усунення схем не зміниться.
“Я доволі оптимістичний щодо нашого майбутнього. Я вважаю, що у нас дуже хороший Президент, що він дуже порядна, чесна людина. За час роботи з ним я жодного разу не отримував жодної незаконної команди, не було навіть натяків на якусь нечесну гру. (Оплески) Тому я не маю жодних сумнівів, що курс збережеться, і я хочу це дуже чітко донести до всіх”, – сказав Гончарук перед тим, як отримати 353 голоси за свою відставку. Від голосування утрималися лише “Голос” і “ЄС”.
Але головним героєм у цьому слоті став геть не Гончарук, а нардеп від “Європейської Солідарності” Олексій Гончаренко. Бо після того, як він сказав з трибуни, що не розуміє, хто перед ним – Зеленський чи Голобородько – і що президент мав би піти у відставку сам, Зеленський пішов з’ясовувати з ним стосунки через весь зал. За словами депутата, президент попросив не переходити з ним на особистості.
Спікер оголосив перерву перед внесенням кандидатури нового прем’єра. Депутати побігли у буфет, адже пообідати вони так і не встигли. За цей час журналісти дізнались, що Вадим Пристайко таки залишиться в уряді, от тільки поміняється з Дмитром Кулебою ролями – тепер він буде віце-прем’єром з євроінтеграції.
“Насправді Пристайка не повинно було бути в уряді, але коли дійшли до призначення Кулеби, якого хотіли бачити очільником МЗС і “віциком” з євроінтеграції, виявилось, що голову МЗС вносить президент, а віце-прем’єра – голова уряду. І це не може бути одна людина, бо тоді це суміщення. Отака юридична колізія, тому Пристайка повернули”, – розповів депутат від “Слуги” на умовах анонімності.
Коли депутати побігли у зал голосувати за Шмигаля і його новий Кабмін, у буфет спустились кілька вже звільнених міністрів. Спершу це був Дмитро Дубілет. Ще вчора депутати від СН запевняли журналістів, що він точно буде в уряді, і не могли ніяк пояснити, чому його там немає.
Як виявилось, сам Дубілет теж не в курсі, чому він більше не потрібен президентові.
“У мене зараз змішані почуття. Про свою відставку я дізнався вчора від Олексія Гончарука, з президентом не говорив. Сподіваюся, ми ще поговоримо”, – сказав Дубілет, додавши, що більше не хотів би говорити на цю тему.
Услід за ним за їжею та кавою в буфет зайшов поки ще міністр оборони Андрій Загороднюк. На відміну від Дубілета, міністру оборони про відставку сказав сам президент. Але її причини міністр оборони називати відмовився.
– Ви розумієте, за що вас звільнили? – запитали журналісти в міністра.
– Давайте так, я розумію, що в президента є право в будь-який момент подати на цю посаду свою кандидатуру, – ухиляючись, відповів Загороднюк. (Цікаво, що “слугам народу” вчора президент відповів десь так само).
– А як вам новий претендент на Міноборони?
– Я поки утримаюсь від коментарів. Ви знаєте, що він був моїм радником, але я з ним не працював.
– Чому?
– На те були причини. Побачите.
– А ви людина Богдана?
– Ні, я не людина Богдана.
– А ваш наступник – людина Єрмака? – допитувались журналісти.
– Давайте подивимось, – відповів, сміючись, Загороднюк.
Тарана й справді називають креатурою нового голови Офісу президента. А от причини його призначення назвати ніхто не може. Загороднюк попросив офіціанток додати звук у телевізорі, щоб не пропустити призначення наступника.
Але Таран не виступатиме і не розкаже, що робитиме Міноборони в країні, де війна. Софія Федина з трибуни попросить вшанувати пам’ять загиблих воїнів і скаже, що їй хотілось би, щоб Україна відповідала за своїх убитих солдатів, як Туреччина. Президент з мученицьким виглядом дивитиметься у цей час на зал.
Інші міністри про себе теж нічого не розкажуть. Тому “Голос” показово залишить засідання на знак протесту проти котів у мішках і повернення діячів часів Януковича.
“Нам намагаються зараз продати як нове обличчя нового міністра охорони здоров’я, який вже був міністром охорони здоров’я за часів Януковича. Нам намагаються зараз сказати, що нове обличчя – це пан Гутцайт, якого ви вигнали зі списку, який у вас ішов 81 номером, тому що був занадто зашкварений. Тому що в нього бізнес у Росії, а його бізнес-партнери – це все ж таки люди, які зараз воюють в російській армії…
У нас тут є пан Уманський, якого дуже добре знають всі, хто працює у сфері економіки. Але я вам скажу, коли ви нам розказували, куди нам треба передати в дитячі будинки іграшки, що пан Уманський свого часу підписав 79 мільйонів гривень, які були передані компанії Саші Януковича. Які потім через прокладки були виведені, а ці гроші мали піти на будівництво “Охматдиту”. Тому, коли ви зараз розказуєте, куди треба передавати іграшки, ви краще подумайте, кому ви передаєте гроші і куди ця людина вже свого часу їх відправляла.
У нас міністр соцполітики – це людина, якого свого часу призначав на посаду Віктор Янукович як голову служби зайнятості. А ви знаєте, як за Віктора Януковича отримували посади”, – заявила з трибуни Олександра Устінова.
Це не подіяло. За новий уряд проголосували 277 депутатів. “Слуги народу” дали 228 голосів, також допомогли “За майбутнє”, “Довіра” та позафракційні.
Єдиний зі “слуг”, хто проголосував проти уряду, був Дмитро Костюк – він написав, що проти декого зі старих міністрів.
Але це навряд чи зіпсувало свято Арсену Авакову, який пересидів уже третього прем’єра.
