Фортифікації на Харківщині: яка реальна ситуація з оборонними спорудами, реакція керівництва та чому зацікавились станом укріплень навколо столиці 
Джерело: The Wall Street Journal з посиланням на колишніх посадовців США
Зауважується, що переговори стосовно відкриття нової військової бази на північному узбережжі Куби ще не завершено.
Водночас США контактують із кубинськими офіційними особами щодо запобігання реалізації планів КНР. Як зазначають офіційні особи, Білий дім намагається грати на ймовірній стурбованості Куби з приводу втрати суверенітету.
Одначе зростання занепокоєння у США щодо китайських амбіцій відбувається на тлі спроб адміністрації Байдена розрядити напруженість у відносинах із КНР.
Візит держсекретаря США Ентоні Блінкена до Пекіна, мабуть, дозволив дещо розрядити ситуацію, але Блінкену так і не вдалося домовитися з Китаєм про відновлення комунікацій між військовими країн з метою уникнення непорозумінь.
Як наголосили джерела WSJ, відомості про ймовірне відкриття китайського військового центру базуються на надсекретній розвідувальній інформації.
Раніше стало відомо, що Китай керує шпигунською базою на Кубі принаймні з 2019 року, що є частиною глобальних зусиль Пекіна щодо вдосконалення своїх можливостей збору розвідданих, заявив посадовець адміністрації Байдена.
Нагадаємо, державний секретар США Ентоні Блінкен прибув до Пекіна, щоб врегулювати відносини між Сполученими Штатами та Китаєм та обговорити низку інших питань, включаючи війну в Україні.
Згодом, 20 червня президент США Джо Байден заявив, що після зустрічі держсекретаря Ентоні Блінкена з президентом Китаю Сі Цзіньпіном відчутний прогрес у відновленні американо-китайських відносин. Американський політик також провів переговори з міністром закордонних справ Цинь Ганом.
Зауважимо, 22 травня міністерство закордонних справ КНР закликало Сполучені Штати Америки “мати правильне розуміння Китаю, піти йому назустріч” та відновити двосторонні відносини.
17 травня президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден заявив, що зустрінеться з президентом Китаю Сі Цзіньпіном, проте не уточнив, коли саме це відбудеться.
Минула зустріч між лідерами двох країн відбулася 14 листопада 2022 року. Тоді напередодні саміту G20 на Балі зустрілися президент США Джо Байден і лідер Китаю Сі Цзіньпінь. Глави двох наддержав потиснули один одному руки в готелі на Балі перед їхньою особистою зустріччю.
На початку травня цього року міністр закордонних справ Китаю Цінь Ган заявив, що стабілізація китайсько-американських відносин є вкрай необхідною після того, як серія “помилкових слів і вчинків” вкотре заморозила відносини.
Під час зустрічі в Пекіні з послом США Ніколасом Бернсом Цінь акцентував, що Вашингтон має скоригувати своє ставлення до тайванського питання та припинити руйнування принципу “одного Китаю”.
Відповідаючи на запитання про зауваження, речник Держдепартаменту США Ведант Пател зауважив, що Бернс “передав приватно”, що не було змін у підході США, зокрема, щодо політики “одного Китаю”, відповідно до якої Вашингтон офіційно визнає дипломатичним шляхом Пекін, а не Тайбей.
Бернс говорив про сфери, де країни можуть співпрацювати, включаючи зміну клімату, глобальну охорону здоров’я та продовольчу безпеку.
Відносини між двома найбільшими економіками світу впали до мінімуму у 2022 році, коли колишня спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі відвідала демократично керований Тайвань, який вважає острів своєю територією.
У відповідь Пекін перервав кілька офіційних каналів зв’язку зі Сполученими Штатами. Напруженість спала в листопаді, коли лідери Джо Байден та Сі Цзіньпін зустрілися на саміті G20 в Індонезії та пообіцяли частіше вдаватися до діалогу.
Водночас нещодавно посол США в Китаї Ніколас Бернс заявив, що Сполучені Штати хочуть, аби Пекін тиснув на Росію, щоб вона припинила війну проти України. Бернс наголосив, що Китай мусить підштовхнути Росію до виведення усіх своїх військ, “щоб Україна могла повернути всю свою територію і знову бути повністю суверенною в усіх аспектах цього слова”.
Своєю чергою, президент Чехії Петр Павел заявив, що попри “мирні заклики” Китаю, цій країні навряд чи можна довірити роль посередника у встановленні “довготривалого та справедливого миру”.
Зауважимо, нещодавно канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав лідерів ЄС зменшити свою залежність від Китаю. Він звинуватив уряд Пекіна, що той все більше виступає у ролі суперника та конкурента, а не партнера.
Водночас Брюссель запропонував запровадити санкції проти китайських компаній за підтримку російської військової машини – уперше з початку повномасштабної війни проти України, що, ймовірно, посилить напруженість у відносинах з Пекіном.
Натомість 26 квітня в ООН відбулося голосування за резолюцію, в якій згадувалася військова агресія Росії проти України. Серед тих, хто підтримав документ – Китай, Вірменія, Бразилія та Угорщина.
Нагадаємо, у Сінгапурі на безпековому саміті “Шангрі-Ла” глава Міноборони Китаю Лі Шанфу звинуватив США та їхніх союзників у спробі дестабілізувати Індійсько-Тихоокеанський регіон. За кілька годин до цього військові кораблі двох країн ледь не зіткнулися.
Проте, 4 червня міністр оборони Китаю Лі Шанфу заявив на саміті безпеки Азії, що конфлікт зі Сполученими Штатами буде “нестерпною катастрофою” та що його країна прагне діалогу замість конфронтації.
- Спонсорована державою китайська хакерська група шпигувала за широким спектром установ критичної інфраструктури США, від телекомунікацій до транспортних вузлів, повідомили західні спецслужби та Microsoft.
- 10 травня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну формує розрахунки Китаю щодо можливого вторгнення на Тайвань.
- Директорка Національного центру кібербезпеки (NCSC), що входить до складу британського агентства електронної розвідки GCHQ, Лінді Кемерон заявила, що китайський уряд має на меті здобути “глобальну технологічну перевагу” у світовому кіберпросторі.
- В оприлюднених секретних даних Пентагону зазначається, що розвідувальні служби США знали про чотири китайські повітряні кулі-шпигуни.
- 2 лютого у повітряному просторі США було помічену повітряну кулю. Як виявилося, об’єкт був китайським розвідувальним аеростатом.
- У Китаї заявили, що повітряна куля була “цивільним” об’єктом, спеціально призначеним для “метеорологічних цілей” і випадково потрапила у повітряний простір США. Пекін відкинув звинувачення Вашингтона.
- Розвідувальне співтовариство США пов’язало збитий 4 лютого китайський аеростат з масштабною програмою стеження, яку проводить КНР. Такі кулі вже багато років збирають інформацію про військові об’єкти в різних країнах і регіонах, які становлять для КНР стратегічний інтерес.
- Згідно з заявою МЗС Китаю, Пекін засудив рішення Пентагону збити китайський зонд над територіальними водами Сполучених Штатів в Атлантичному океані.
