Covid-19 Україна

оновлено 22.10.2020 о 23:01

Всього:

322879(+7053)

Хворіють:

181938(+7053)

Вилікувались:

134898(+2679)

Померло:

6043(+116)

Лукашенко заявив, що посилить кордон з Україною, з Польщею та Литвою — закриє

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про наміри закрити державні кордон з країнами Заходу та посилити кордон з Україною. 

Четвер, 17 вересня 2020, 20:47

Про це повідомляють #Букви. 

Сьогодні на “Мінськ-Арені” в білоруській столиці відбувся неочікуваний концерт під назвою “Жіночий форум “За Білорусь” за участю зірок російської естради.

Ймовірно, захід є відповіддю на жіночий протестний рух, який сформувався в країні. В ньому беруть участь переважно жінки, багато з них — з зелено-червоними прапорами та іншою символікою. Трансляцію концерту веде державний телеканал АТН.

В момент, коли концерт тривав вже понад 2 години, на нього завітав Олександр Лукашенко. У своєму виступі він розповів про своє бачення того, як пройшли вибори та чим спричинені протести в країні.

Зі сцени арени він оголосив про наміри закрити кордони з країнами Заходу та посилити з Україною.

“Ми змушені відвести війська з вулиць, як я вже говорив — половину армії поставити під рушницю і закрити державний кордон із Заходом (перш за все), з Литвою і Польщею. Ми змушені посилити державний кордон (на превеликий жаль) з нашою братською Україною”, — заявив він.

Крім того, Лукашенко оголосив про необхідність відбудовувати “загальний захист” з Росією.

“Я змушений останні дні разом з президентом Росії, міністром оборони (РФ — ред.) відбудувати загальний захист союзної держави. І ми активізували давно заплановане військове навчання”, — сказав він.

Репліки президента присутні в залі зустрічали радісними оплесками та вигуками.

Деталі з приводу того, коли саме кордони буде закрито чи посилено Лукашенко не повідомляв.

Що відбувається у Білорусі?

Вибори в Білорусі та реакція міжнародної спільноти

Президентські вибори відбулися 9 серпня. Відповідно до затверджених ЦВК результатів, за Лукашенка проголосували 80,1% виборців, за його основного опонента Світлану Тихановську – 10,12%. Він обіймає цю посаду з 1994 року.

Результати виборів визнали Китай та Росія. Голова КНР Сі Цзіньпін був першим, хто привітав Олександра Лукашенка з перемогою на виборах. Також з переобранням його привітав президент РФ Володимир Путін. Днями Путін на Лукашенко зустрілися сам на сам в резиденції російського лідера в Сочі. 

Також визнали результати виборів такі країни як Азербайджан, Вірменія, Венесуела, В’єтнам, Казахстан, Киргизія, Куба, Нікарагуа, Молдавія, Сирія, Узбекистан, Таджикистан, Туреччина.

Одночасно ряд країн виступили заявами щодо необхідності проведення нових виборів в країні або ж прямо заявили, що не визнають Лукашенка законно обраним президентом країні. 

Так 10 серпня міністри закордонних справ країн Люблінського трикутника (Україна, Польща та Литва) виступили зі спільною заявою з приводу протестів в Білорусі. Міністри висловили стурбованість ескалацією ситуації в Білорусі та закликали владу утриматися від застосування сили та звільнити всіх затриманих минулої ночі.

Того ж дня МЗС Чехії заявило, що вибори “не можна назвати вільними і демократичними”.

11 серпня Європейський Союз офіційно заявив, що “вибори не були ні вільними, ні справедливими”. ЄС засудив насильство до протестувальників та попередив владу Білорусі про можливі санкції. Україна підтримала цю позицію. 15 вересня голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель офіційно оголосив, що блок вважає, що вибори були сфальшовані. Він заявив: “Ми не визнаємо Лукашенка законним президентом Білорусі”.

10 вересня парламент Литви офіційно назвав Світлану Тихановську законним президентом Білорусі, а КР — “єдиними законними представниками білоруського народу”.

23 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що лідеру Білорусі Олександру Лукашенку варто було б в ситуації, що склалася, провести повторні президентські вибори. 15 вересня Верховна Рада України ухвалила заяву щодо ситуації в Республіці Білорусь. У заяві нардепів відзначається, що вибори в Білорусі не були чесними і не відображають волевиявлення народу цієї країни. Парламент виступив за проведення “нових вільних та демократичних виборів за участі незалежних міжнародних спостерігачів від провідних європейських інституцій”.

13 серпня державний секретар США Майк Помпео заявив, що “і ЄС, і США поділяють однакове занепокоєння щодо того, що відбулося і відбувається в Білорусі”. 15 вересня сенатори США підготували текст постанови щодо визнання виборів в Білорусі недійсними.

Того ж дня прем’єр-міністр Словенії Янез Янша виступив за проведення нових президентських виборів в Білорусі.

14 серпня  прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецкій виступив з ініціативою провести повторні вибори президента за участі міжнародних спостерігачів.

10 серпня уряд Німеччини заявив, що під час голосування в Білорусі не дотримувалися навіть мінімальні стандарти проведення демократичних виборів. Сейм Польщі визнав вибори сфальшованими.

17 серпня глава МЗС Великої Британії Домінік Рааб зазначив, що Лондон не визнає офіційні результати президентських виборів в Білорусії.

18 серпня міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань заявив, що країна не визнає результати голосування та закликає до перевиборів.

Уряд Естонії на засіданні 18 серпня прийняв заяву щодо результатів президентських виборів у Білорусі. Влада країни не визнала підсумки виборів і виступила за проведення нових.

Протести

У Білорусі тривають масові акції протесту проти підсумків виборів президента, на яких переможцем було оголошено Олександра Лукашенка. У день виборів у країні спалахнули протести, які тривають і досі. У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі заявили, що 9 серпня акції протесту пройшли у 33 містах, було затримано близько 3000 осіб, поранено 89 осіб.

На другий день протестів ЗМІ повідомляли про силовий розгін мирних протестувальників за допомогою світлових та шумових гранат, гумових куль та кийків. 10 серпня стало відомо про першого загиблого учасника акції.

Під час акцій протесту загинули щонайменше 3 особи. 15 серпня в Мінську відбулося прощання з Олександром Тарайковським, який загинув під час протестів 10 серпня на вулиці Притицького. Попрощатися із загиблим вийшли тисячі людей.

18 серпня стало відомо про смерть ще одного протестувальника. 19-річний Артем Паруков загинув, за версією правоохоронців, внаслідок наїзду автомобіля на Партизанському проспекті в Мінську. Близькі загиблого не вірять у цю версію. 

19 серпня у військовому госпіталі Мінська (Білорусь) помер 43-річний житель міста Брест Геннадій Шутов. У нього стріляли силовики під час протестів.

Крім того, експерти Організації Об’єднаних Націй задокументували понад 400 звернень громадян, які зазнали тортур і катувань з боку правоохоронців після затримання на акціях протесту.

13 вересня під час чергового недільного маршу проти режиму чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка силовики стріляли у повітря. 

Дії опозиції

14 серпня, після оголошення результатів президентських виборів у Білорусі, за якими нібито отримав перемогу Олександр Лукашенко, опозиційна кандидатка Світлана Тихановська ініціювала створення координаційної ради. Її мета — “забезпечення трансферу влади”.

“Я, Світлана Тихановська, ініціюю створення координаційної ради для забезпечення трансферу влади. До цієї ради можуть увійти представники громадянського суспільства, шановані і відомі білоруси, професіонали своєї справи. Я доручаю своїй довіреній особі Ользі Ковальковій і адвокату Максиму Знаку приймати заявки про висунення членів ради від організацій і об’єднань громадян… До цієї координаційної ради повинні увійти всі, хто зацікавлений у діалозі і мирній передачі влади – трудові колективи, партії, профспілки та інші організації громадянського суспільства”, — заявила вона.

20 серпня у Білорусі через створення Координаційної ради прибічників опозиційного кандидата в президенти Світлани Тихановської відкрили справу про “захоплення влади”.

7 вересня Координаційна рада опозиції Білорусі опублікувала звернення до офіційної влади. Опозиція вимагає від влади

  • негайного розслідування злочинів, скоєних в період з 9 серпня щодо учасників мирних акцій;
  • публікації правдивої інформації про підсумки виборів президента;
  • припинення політичних репресій, а також скасування або перегляду відкритих кримінальних справ.

До президії КР увійшли 7 осіб. Станом на сьогодні шестеро з них заарештовані або вимушено залишили країну. Павло Латушко, Ольга Ковалькова і Світлана Тихановська перебувають у Варшаві. Іван Кравцов та Антон Родненков — у  Києві.

Марію Колесникову 7 вересня Колесникову в центрі Мінська викрали невідомі. 9 вересня стало відомо, що Колесникова в СІЗО, їй пред’явили підозру у справі про захоплення влади. Вона передала до Слідчого комітету Білорусі заяву про викрадення силовиками та погрози з боку правоохоронців.

На волі знаходиться тільки нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич. Від 11 вересня дипломати з країн Європи чергують біля її будинку, щоб захистити її від можливого затримання.

Теги: кордони, кордони, Олександр Лукашенко, Польща, Україна, Литва

Підписуйтесь на #Букви у Telegram і Facebook і читайте найважливіші та найсвіжіші новини першими!

Букви в Google News

Підписатись